Коронавірусна хвороба 2019 в Африці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Коронавірусна хвороба 2019 в Африці
Підтверджені випадки коронавірусної хвороби в Африці на 23 травня 2021
   1,000,000+ випадків
   100,000–999,999 випадків
   10,000–99,999 випадків
   1,000–9,999 випадків
   0–999 випадків
ХворобаCOVID-19
ВірусSARS-CoV-2
МісцеАфрика
Перший випадокКаїр
Поява14 лютого 2020
ПоходженняУхань, Хубей, КНР
Підтверджені випадки11,984,539 (на 10 травня 2022)[1]
Активні випадки562,295 (на 10 травня 2022)[1]
Одужало11,168,212 (на 10 травня 2022)[1]
Смертей
254,032 (на 10 травня 2022)[1]
Територій
58[1]

Епідемія коронавірусної хвороби 2019 в Африці — це поширення пандемії коронавірусної хвороби 2019 на територію Африки. Перший випадок коронавірусної хвороби в Африці зареєстрований 21 січня 2020 року у єгипетській столиці Каїрі.[2][3] Перший підтверджений випадок в Африці на південь від Сахари було виявлено в Нігерії наприкінці лютого 2020 року.[4] Протягом 3 місяців коронавірус поширився по всьому континенту, аж до часу, коли Лесото, остання африканська суверенна держава, яка залишалися вільною від вірусу, повідомила про випадок хвороби 13 травня 2020 року.[5][6] Станом на 26 травня виявилося, що в більшості африканських країн спостерігається місцева передачі вірусу, хоча можливості для тестування були обмежені.[7] Більшість виявлених завезених випадків прибули з Європи та США, а не з Китаю, звідки походив коронавірус.[8]

На початку червня 2021 року Африка стикнулася з третьою хвилею зараження COVID-19 із зростанням випадків у 14 країнах.[9] До 4 липня на континенті було зареєстровано понад 251 тисяча нових випадків хвороби, що на 20 % більше, ніж за тиждень до цього, і на 12 % більше, ніж у січні. Понад 16 африканських країн, включаючи Малаві та Сенегал, зафіксували сплеск нових випадків хвороби.[10] Всесвітня організація охорони здоров'я назвала цей тиждень «найгіршим часом пандемії в Африці».[11]

Країни Африки запровадили велику кількість профілактичних заходів. До них відносяться обмеження на поїздки, скасування рейсів, скасування заходів[12], закриття шкіл і закриття кордонів.[13] Вважалося, що в багатьох африканських країнах із менш розвиненою системою охорони здоров'я була широко поширена недореєстрація хвороби.[14] Згідно з дослідженням серопревалентності восени 2020 року в Джубі в Південному Судані, насправді було зареєстровано менше 1 % інфікованих.[15]

Нові тривожні варіанти вірусу були виявлені в Африці: у грудні 2020 року Бета-варіант у ПАР[16], у грудні 2020 року Ета-варіант у Нігерії[17][18], та в листопаді 2021 року Омікрон у Ботсвані.[19]

Африканський союз забезпечив придбання близько 300 мільйонів доз вакцини проти COVID-19 у рамках найбільшої такої угоди для Африки; це було повідомлено 13 січня 2021 року. Це не залежить від глобальних зусиль «Access to COVID-19 Tools Accelerator» (COVAX), спрямованих на забезпечення вакцин проти COVID-19 країн з низьким рівнем доходу.[20] Однак примітно, що африканські країни платили більш ніж удвічі більше за певні вакцини, ніж європейські країни.[21] Група семи найрозвинутіших країн світу (G7) пообіцяла справедливий розподіл вакцин 19 лютого 2021 року, хоча надала лише небагато деталей про заходи для його забезпечення.[22] Об'єднані Арабські Емірати також стали постачальником вакцин для Африки.[23][24]

Незважаючи на ці досягнення, Африка є найменш вакцинованим континентом у світі.[25] На початку червня 2021 року Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що поставки вакцини проти COVID-19 в Африкуі «майже зупинилися».[26] 8 червня 2021 року судансько-британський філантроп-мільярдер Мо Ібрагім різко розкритикував міжнародну спільноту за неспроможність забезпечити справедливий розподіл вакцин по всьому світу.[27] Станом на 8 липня 2021 року лише 2 % населення континенту було щеплено.[10]

Кілька африканських урядів зазнали критики через їх неготовність до епідемії, корупційні скандали, та надто пізнє запровадження карантину, що підривало довіру до держави. На початок 2023 року 20 із 39 країн у узгодженому Світовим банком списку нестабільних і постраждалих від конфлікту держав знаходяться в Африці.[28][29]

Щоб підтримати відновлення після пандемії COVID-19, Африці на південь від Сахари в цілому потрібно було б підвищити витрати приблизно на 6 % ВВП (100 мільярдів доларів), тоді як країнам Близького Сходу та Північної Африки потрібно було б збільшити витрати на 9 % ВВП.[30][31]

Загальна історія

[ред. | ред. код]

До другого тижня червня 2020 року загальна кількість випадків хвороби в Африці перевищила 200 тисяч.[32] Кількість реєстрації підтверджених нових випадків прискорилася в червні: на континенті знадобилося 98 днів, щоб зареєструвати перші 100 тисяч випадків, і 18 днів для інших 100 тисяч. Темпи прискорення продовжували утримуватися, і до 6 липня кількість випадків перевищила позначки в 300 тисяч і 400 тисяч. 8 липня 2020 року кількість випадків перевищила півмільйона. Половина з 500 тисяч випадків, зареєстрованих на континенті, походили з ПАР або Єгипту. На 10 країн припадало 80 % зареєстрованих випадків хвороби.[33] 20 липня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я висловила занепокоєння з приводу поширення хвороби в Африці, заявивши, що стрімке зростання чисельності в Південній Африці може бути передвісником подальших спалахів по всьому континенті.[34] Станом на 6 серпня кількість хворих перевищила мільйон, причому понад 75 % від загальної кількості підтверджених випадків припадало на 5 країн: ПАР, Єгипет, Марокко, Ефіопію та Нігерію.[35] Існувала думка, що дійсна кількість випадків значно перевищує підтверджену кількість через низький рівень тестування в багатьох африканських країнах.[36] Рівень смертності в африканських країнах був відносно низьким порівняно з Європою через більш молодий вік населення.[35] 21 серпня Африканські центри з контролю та профілактики захворювань висловили «обережний оптимізм», оскільки кількість нових випадків знизилася, водночас застерігши від самовдоволення.[37] У деяких країнах кількість випадків почала зростати. 29 жовтня 2020 року голова Африканських центрів з контролю та профілактики захворювань Джон Нкенгасонг сказав: «Час готуватися до другої хвилі дійсно настав».[38]

12 листопада Африканські центри з контролю та профілактики захворювань та Всесвітня організація охорони здоров'я повідомили, що кількість підтверджених випадків зросла з липня, особливо в Північній Африці (Туніс, Марокко та Лівія). У Південній Африці та Кенії крива згладжувалася, тоді як у Сенегалі та Екваторіальній Гвінеї спостерігається постійне зниження кількості випадків.[39]

Протягом літа 2021 року кількість випадків зросла, і до 27 червня досягла майже 202 тисячі на тиждень. Станом на 13 липня 2021 року 22 з 55 африканських держав повідомили про випадки дельта-варіанту.[40]

10 лютого 2022 року в заяві, оприлюдненій ВООЗ, сказано, що вперше після піку четвертої хвилі, спричиненої варіантом Омікрон, щотижнева кількість випадків COVID-19 в Африці «суттєво зменшилася», а також зменшилася кількість смертей.[41]

Африканські країни зробили значний внесок у ідентифікацію варіанту Омікрон у листопаді 2021 року, коли Туліо де Олівейра з Стелленбоського університету, біоінформатик бразильського походження, вперше повідомив громадськість про десятки мутацій цього варіанту, що робить його більш заразним у всьому світі. Африканські науковці різко критикували «Глобальну Північ» за приховування важливих вакцин, несправедливе введення заборони на поїздки та позбавлення африканських вчених кредитів, які вони заслуговують за секвенування нових варіантів, що виникають.[42]

Підтверджені випадки за країнами та територіями

[ред. | ред. код]
Зведена таблиця підтверджених випадків в Африці (станом на 24 січня 2023 року)
Країна/територія Випадки Активні випадки Смерті Одужання Посилання
ПАР ПАР 4,054,522 39,428 3,912,506 102,588 [1]
Марокко Марокко 1,272,186 112 1,255,778 16,296 [1]
Туніс Туніс 1,150,127 29,291 [1]
Єгипет Єгипет 515,645 48,850 442,182 24,613 [1]
Лівія Лівія 507,158 4 500,717 6,437 [1]
Ефіопія Ефіопія 499,354 5,619 486,163 7,572 [1]
Реюньйон Реюньйон 484,813 65,323 418,572 918 [1]
Кенія Кенія 342,792 69 337,035 5,688 [1]
Замбія Замбія 338,986 2,292 332,655 4,039 [1]
Ботсвана Ботсвана 328,581 2,039 323,747 2,795 [1]
Алжир Алжир 271,354 81,746 182,727 6,881 [1]
Нігерія Нігерія 266,453 3,458 259,850 3,155 [1]
Зімбабве Зімбабве 259,981 667 253,677 5,637 [1]
Мозамбік Мозамбік 231,404 371 228,801 2,232 [1]
Гана Гана 171,112 14 169,636 1,462 [1]
Намібія Намібія 170,496 89 166,324 4,083 [1]
Уганда Уганда 170,279 66,128 100,431 3,630 [1]
Руанда Руанда 133,078 73 131,537 1,468 [1]
Камерун Камерун 123,993 3,412 118,616 1,965 [1]
Ангола Ангола 105,095 115 103,050 1,930 [1]
ДР Конго ДР Конго 95,346 9,660 84,223 1,463 [1]
Сенегал Сенегал 88,900 17 86,915 1,968 [1]
Малаві Малаві 88,446 469 85,291 2,686 [1]
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 87,966 6 87,127 833 [1]
Есватіні Есватіні 74,114 51 72,641 1,422 [1]
Мадагаскар Мадагаскар 67,817 55 66,343 1,419 [1]
Судан Судан 63,729 444 58,284 5,001 [1]
Мавританія Мавританія 63,664 234 62,433 997 [1]
Кабо-Верде Кабо-Верде 63,224 60 62,752 412 [1]
Бурунді Бурунді 52,162 731 51,393 38 [1]
Сейшельські Острови Сейшельські Острови 50,355 157 50,026 172 [1]
Габон Габон 48,980 6 48,668 306 [1]
Танзанія Танзанія 42,530 846 [1]
Майотта Майотта 42,002 188 [1]
Маврикій Маврикій 41,627 684 39,901 1,042 [1]
Того Того 39,353 6 37,757 467 [1]
Гвінея Гвінея 38,224 0 37,757 467 [1]
Лесото Лесото 34,790 8,087 25,980 723 [1]
Малі Малі 32,776 80 31,953 743 [1]
Бенін Бенін 27,989 3 27,823 163 [1]
Сомалі Сомалі 27,318 12,775 13,182 1,361 [1]
Республіка Конго Республіка Конго 25,375 983 24,006 386 [1]
Буркіна-Фасо Буркіна-Фасо 22,025 33 21,596 396 [1]
Південний Судан Південний Судан 18,368 115 18,115 138 [1]
Екваторіальна Гвінея Екваторіальна Гвінея 17,186 123 16,880 183 [1]
Джибуті Джибуті 15,690 74 15,427 189 [1]
Центральноафриканська Республіка Центральноафриканська Республіка 15,361 471 14,777 113 [1]
Гамбія Гамбія 12,586 25 12,189 372 [1]
Еритрея Еритрея 10,189 0 10,086 103 [1]
Нігер Нігер 9,931 729 8,890 312 [1]
Коморські Острови Коморські Острови 8,992 4 8,827 161 [1]
Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау 8,947 115 8,656 176 [1]
Ліберія Ліберія 8,043 8 7,741 294 [1]
Сьєрра-Леоне Сьєрра-Леоне 7,760 126 [1]
Чад Чад 7,651 2,583 4,874 194 [1]
Сан-Томе і Принсіпі Сан-Томе і Принсіпі 6,279 0 6,202 77 [1]
Західна Сахара Західна Сахара 10 0 9 1 [1]
Загалом 12,765,020 454,504 12,052,075 258,441

Хронологія за країнами та територіями

[ред. | ред. код]

Алжир

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Алжирі

Перший випадок в країні був підтверджений 25 лютого. Вранці 2 березня в Алжирі підтвердили 2 нових випадки зараження коронавірусом у жінки та її дочки.[43] 3 березня у країні повідомлено про ще два нових випадки зараження коронавірусом. Ці випадки були в одній родині, батько та донька, які прибули з Франції.[44] 4 березня міністерство охорони здоров'я зареєструвало 4 нові підтверджені випадки хвороби, усі в одній родині, довівши загальну кількість до 12 підтверджених випадків.[45][44]

Згідно з оцінками моделювання прогнозів ВООЗ, в Алжирі відбудеться відносно високий ризик поширення COVID-19, якщо заходи стримування, такі як відстеження контактів, не стануть пріоритетними в діяльності органів охорони здоров'я.[46]

Ангола

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Анголі

21 березня 2020 року було підтверджено перші два випадки хвороби в Анголі.[47] З 20 березня всі кордони Анголи були закриті на 15 днів.[48] Станом на 18 квітня 2020 року було загалом 19 підтверджених випадків хвороби, 2 смерті та 6 одужань.[49] До грудня 2020 року загальна кількість підтверджених випадків становила 17433, з них 10859 одужали та 405 померли. На кінець місяця було 6169 активних випадків хвороби.[50]

Бенін

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Беніні

16 березня 2020 року підтверджено перший випадок хвороби в Беніні.[51] Станом на 18 квітня було загалом 35 підтверджених випадків хвороби, одна смерть і 18 одужань.[49]

Загальна кількість підтверджених випадків у грудні становила 3251. На кінець року було 3061 одужань, 44 смерті, 146 активних випадків хвороби.[52]

Ботсвана

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Ботсвані

30 березня 2020 року було підтверджено перші 3 випадки хвороби в Ботсвані.[53] Щоб запобігти подальшому поширенню хвороби, уряд заборонив зібрання понад 50 осіб і в'їзд із країн, де спостерігалась велика кількість хворих.[54][55] Кордони країни були закриті, і громадянам Ботсвани буде дозволено повернутися, але вони повинні перебувати після цього на карантині протягом 14 днів.[56] Усі школи також були закриті з 20 березня.[57]

Буркіна-Фасо

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Буркіна-Фасо

9 березня 2020 року в Буркіна-Фасо було зареєстровано перші 2 випадки хвороби в країні.[58] 13 березня також було підтверджено третій випадок — особа, яка мала прямий контакт із першими двома випадками.[59] Станом на 14 березня в країні було підтверджено 7 випадків. 5 із нових підтверджених випадків мали прямий контакт із першими двома випадками. Один з них був громадянином Великої Британії, який працював на золотих копальнях у країні, відпочивав у Ліверпулі, та повернувся до країни 10 березня транзитом через Ванкувер і Париж.[60]

Станом на 18 квітня 2020 року в країні було зареєстровано загалом 557 випадків хвороби, з них 35 смертей і 294 одужання.[49] На кінець грудня 2020 року було зареєстровано 6631 випадок хвороби, 4978 одужань, 1569 активних випадків і 84 смерті.[61]

Бурунді

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Бурунді

31 березня було підтверджено перші два випадки в Бурунді.[62] Президент Бурунді П'єр Нкурунзіза помер під час пандемії; офіційно він помер від серцевого нападу, але є припущення, що він міг померти від COVID-19, а члени його сім'ї також заразилися цією хворобою.[63]

Камерун

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Камеруні

6 березня 2020 року в Камеруні підтвердили перший випадок хвороби.[64] Згідно з оцінками моделювання прогнозів ВООЗ, Камерун стикнеться з відносно високим ризиком поширення COVID-19, якщо заходи стримування, такі як відстеження контактів, не будуть пріоритетними.[46]

13 січня 2021 року Камерун повідомив про 27336 випадків хвороби, 1993 активних випадки та 451 смерть. Це становить 17 смертей на мільйон населення.[65]

Кабо-Верде

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Кабо-Верде

20 березня 2020 року було підтверджено перший випадок на Кабо-Верде у 62-річного жителя Великої Британії.[66][67]

Центральноафриканська Республіка

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у ЦАР

Перший випадок хвороби в Центральноафриканській Республіці було зареєстровано 14 березня 2020 року в 74-річного італійця, який повернувся до Центральноафриканської Республіки з Мілана.[68]

Чад

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Чаді

19 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Чаді.[69] На березень 2021 року в країні зареєстровано понад 4 тисячі випадків хвороби.[70] Як превентивний захід уряд скасував усі вхідні авіарейси до країни, крім вантажних.[71][72]

Коморські острови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Коморських Островах

Для запобігання поширення інфекції усі прибуваючі на Коморські Острови, повинні були знаходитись на карантині 14 днів після прибуття. Щоб запобігти поширенню вірусу, уряд скасував усі вхідні транспортні рейси та заборонив масові зібрання.[73] 15 квітня 2020 року в особи, яка прибула на Майотту з Коморських островів, виявили COVID-19.[74]

30 квітня 2020 року на Коморських островах підтвердили перший випадок хвороби.[75] 4 травня було повідомлено про першу смерть.[76] Проведено тестування 54 особам, виявлено 53 контакти хворого.[77]

Демократична Республіка Конго

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у ДР Конго

10 березня в Демократичній Республіці Конго зареєстровано перший випадок COVID-19.[78] Станом на березень 2021 року підтверджено понад 25 тисяч випадків хвороби.[79][80] Станом на 27 липня 2021 року дельта-варіант був виявлений у 76 % проаналізованих проб.[40]

19 березня президент Фелікс Чісекеді оголосив про припинення транспортного сполучення.[81] Президент ввів надзвичайний стан і закрив кордони країни.[82] Школи, бари, ресторани та місця відправлення культу також були закриті.

Республіка Конго

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Республіці Конго

Перший випадок хвороби в Республіці Конго зареєстрованийй 14 березня 2020 року у 50-річного чоловіка, який повернувся до країни з Парижа.[83]

Джибуті

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Джибуті

18 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Джибуті.[1]

Єгипет

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Єгипті

14 лютого 2020 року міністерство охорони здоров'я Єгипту повідомило про перший випадок хвороби в країні в міжнародному аеропорту Каїра в громадянина Китаю.[84][2] 6 березня міністерство охорони здоров'я Єгипту та ВООЗ підтвердили 12 нових випадків зараження коронавірусом.[85] Інфіковані також виявлені серед єгипетського персоналу на борту круїзного лайнера по Нілу MS River Anuket, який прямував з Асуана до Луксора 7 березня 2020 року органи охорони здоров'я повідомили, що в 45 осіб на борту підтвердився позитивний результат тестування на коронавірус, і що судно помістили на карантин у доку в Луксорі.[86]

13 січня 2021 року в Єгипті було зареєстровано 152719 випадків хвороби, з них 24045 активних випадків і 8362 смертей. Це становить 81 смерть на мільйон населення.

У січні 2021 року родич 62-річного хворого на COVID-19, який помер у єгипетській лікарні Ель-Хусейнея через нестачу кисню, опублікував у Facebook відео з лікарні, на якому показано, як медичний персонал, якому не вистачає необхідних засобів, реанімує чоловіка за допомогою ручного апарату штучної вентиляції легень, це відео стало вірусним в Інтернеті, привернувши увагу всього світу щодо недоліків уряду в боротьбі з пандемією. Того дня в цій лікарні померли 4 хворих, і в офіційній заяві лікарні йдеться про те, що у хворихв розвинулися «ускладнення», заперечуючи «будь-який зв'язок» їх смерті з нестачею кисню. Розслідування цього випадку провело видання «New York Times», в якому заяви, надані під час опитувань родичами хворих, а також медичним персоналом, підтвердили причину смерті як відсутність кисню.[87] Єгипет розпочав вакцинацію медичних працівників 24 січня 2021 року. Під час епідемії померли понад 300 лікарів.[88]

Екваторіальна Гвінея

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Екваторіальній Гвінеї

14 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Екваторіальній Гвінеї.[89]

Еритрея

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Еритреї

20 березня 2020 року в Еритреї було підтверджено перший випадок хвороби.[90]

Есватіні

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Есватіні

14 березня 2020 року було підтверджено перший випадок в Есватіні.[91]

Ефіопія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Ефіопії

Перший випадок хвороби в Ефіопії виявлено 13 березня в японця, який прибув до країни 4 березня з Буркіна-Фасо.[92] 15 березня було зареєстровано ще 3 випадки зараження коронавірусом. Ці 3 особи мали тісний контакт із хворим, який, як повідомлено, був заражений коронавірусом 13 березня. Після цього міністерство охорони здоров'я повідомило громадськості ще про 8 підтверджених випадків хворобу, внаслідок чого загальна кількість випадків зросла до 12. Повідомлено, що серед інфікованих осіб був літній ефіоп віком за 80 років, скарги якого посилювалися, тоді як інші 8 були на шляху одужання та мали легші симптоми захворювання. 27 березня міністр охорони здоров'я повідомив, в якій зазначено, що було виявлено 4 нових випадки хвороби, а один з хворих перебував у місті Адама регіону Оромія, а інші три перебували в Аддис-Абебі. Крім того, 31 березня 2020 року міністр охорони здоров'я підтвердив ще 3 випадки хвороби. Наступного дня додалися ще 3 випадки хвороби. У ще одному прес-релізі урядові органи зазначили, що один з хворих був повторно протестований, і підтверджено негативний результат тестування, а 2 з підтверджених випадків були відправлені до їх країни проживання (Японії). Загалом станом на 1 квітня 2020 року підтверджено 29 випадків хвороби. 3 квітня 2020 року завдяки подальшим тестам було виявлено 6 нових випадків хвороби, внаслідок чого кількість випадків зросла до 35. Уряд і громадськість країни спільно вживали заходів для зупинення подальшого поширення цієї смертельної хвороби. Серед 6 виявлених випадків були люди, які останнім часом не виїздили з країни, що викликало тривогу у громадськості.[1]

4 квітня було зареєстровано ще 3 випадки захворювання. Усі випадки були з Аддис-Абеби. Двоє хворих, 29-річний і 34-річний ефіопи, їздили до Дубая в різний час. Третій випадок зареєстрований у 35-річної ефіопки, яка прибула зі Швеції 3 квітня. Того ж дня було повідомлено про ще одне одужання, що збільшило загальну кількість одужань до 4.

5 квітня було зареєстровано ще 5 випадків коронавірусної хвороби. Троє з них були ефіопи. Двоє інших були громадянами Лівії та Еритреї. Всього станом на 5 квітня 2020 року було зареєстровано 43 випадки хвороби. 7 квітня було виявлено ще більше випадків хвороби, і загальна кількість хворих становила 54. Серед більш ніж 200 тестів, проведених 8 квітня 2020 року, виявлено один новий випадок хвороби, кількість яких зросла до 55. З огляду на поточну ситуацію, що вказувала на поширення хвороби, в Ефіопії запровадили надзвичайний стан.

Ефіопський православний монах Тілахун Волдеміхаел, якому ймовірно було 114 років, виписали з лікарні 25 червня 2020 року після лікування киснем і дексаметазоном від коронавірусної хвороби. В Ефіопії на той час було 5200 підтверджених випадків.[93]

13 січня 2021 року в Ефіопії було зареєстрованоо 129455 випадків хвороби, з них 12882 активні випадки та 2006 смертей. Це становить 17 смертей на мільйон населення.[65]

Французькі території

[ред. | ред. код]

Майотта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Майотті

Перший випадок коронавірусної хвороби у французькому заморському департаменті Майотта було зареєстровано 13 березня 2020 року.[94] 31 березня зареєстрована перша смерть від COVID-19.[95]

Єдина лікарня на Майотті в лютому 2021 року була переповнена хворими з COVID-19. Французька армія направила медичних працівників і розгорнула кілька реанімаційних ліжок, але цього було недостатньо.[96]

Реюньйон

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Реюньйоні

11 березня 2020 року підтверджено перший випадок хвороби у французькому заморському департаменті Реюньйон.[97]

Габон

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Габоні

Перший випадок хвороби в Габоні зареєстрований 12 березня 2020 року, це був 27-річний житель країни, який повернувся до Габону з Франції за 4 дні до підтвердження коронавірусної хвороби.[98]

Гамбія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Гамбії

17 березня 2020 року в Гамбії повідомили про перший випадок коронавірусної хвороби у 20-річної жінки, яка повернулася з Великої Британії.[99]

Гана

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Гані

12 березня 2020 року повідомлено про перші два випадки хвороби в Гані. Ці випадки зареєстровані в осіб, які повернулися в країну з Норвегії та Туреччини, після чого в країні розпочався процес відстеження контактів цих хворих.[100][101]

11 березня міністр фінансів Гани Кен Офорі-Атта виділив еквівалент 100 мільйонів доларів у седі для підвищення готовності Гани до поширення коронавірусу та плану протидії.

Служба охорони здоров'я Гани 6 серпня повідомила, що понад 2 тисячі медичних працівників були інфіковані, а 6 медичних працівників померли.[102]

13 січня 2021 року в Гані було зареєстровано 56981 випадок хвороби, з них 1404 активні випадки та 341 смерть. Це становить 11 смертей на мільйон населення.[65]

Гвінея

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Гвінеї

13 березня 2020 року підтверджено перший випадок хвороби у Гвінеї у співробітника представництва Європейського Союзу в Гвінеї.[103]

У травні 2020 року в місті Дюбрека віряни силою відкрили мечеть.[104]

Гвінея-Бісау

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Гвінеї-Бісау

25 березня 2020 року в Гвінеї-Бісау підтверджено перші два випадки зараження COVID-19, у конголезького співробітника ООН і у громадянина Індії.[105]

Кот д'Івуар

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Кот-д'Івуарі

11 березня було підтверджено перший випадок хвороби в Кот-д'Івуарі.[106] 13 січня 2021 року в Кот-д'Івуарі було зареєстровано 24369 випадків хвороби, з них 1373 активних випадків та 140 смертей. Це становить 5 смертей на мільйон населення.[65]

Кенія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Кенії
Чоловіки масаї в Кенії носять маски під час свята, березень 2021 року

12 березня 2020 року президент країни Ухуру Кеніятта підтвердив перший випадок хвороби в Кенії.[107] 13 березня повідомлено, що перший випадок хвороби в країні зареєстровано в жінки, яка прибула зі США через Лондон.[108]

13 січня 2021 року в Кенії було зареєстровано 98555 випадків хвороби, з них 15168 активних випадків і 1720 смертей. Це становить 32 смерті на мільйон населення.[65]

Лесото

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Лесото

13 травня 2020 року в Лесото було підтверджено перший випадок хвороби.[6][109] Перша смерть у країні була зареєстрована 9 липня 2020 року.[110]

Ліберія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Ліберії

16 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Ліберії.[111][112]

Церквам і мечетям в Ліберії дозволили знову відкритися з 17 травня 2020 року.[104]

Лівія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Лівії

17 березня 2020 року для запобігання поширенню коронавірусу визнаний ООН уряд національної згоди Лівії закрив кордони країни, призупинив авіасполучення на 3 тижні та заборонив в'їзд до країни іноземним громадянам; також закриті школи, кафе, мечеті, та скасовані громадські зібрання.[113]

24 березня було підтверджено перший випадок хвороби в Лівії.[114] 13 січня 2021 року в Лівії було зареєстровано 106670 випадків хвороби, з них 21730 активних випадків і 1629 смертей. Це становить 235 смертей на мільйон населення.[65]

Мадагаскар

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Мадагаскарі

20 березня 2020 року на Мадагаскарі було підтверджено 3 перші випадки хвороби. Усі троє були жінками.[115] Станом на 8 травня 2020 року на Мадагаскарі загалом було зареєстровано 225 підтверджених випадків хвороби, 98 одужань та жодної смерті.

Під час пандемії коронавірусної хвороби широко просувався мадагаскарський рослинний лікарський засіб під назвою «COVID-19 Organics», незважаючи на попередження Всесвітньої організації охорони здоров'я про те, що його ефективність недоведена. Танзанія, Екваторіальна Гвінея, Центральноафриканська Республіка, Республіка Конго, Демократична Республіка Конго, Ліберія та Гвінея-Бісау вже отримали тисячі доз «COVID-19 Organics» безкоштовно.[116]

Малаві

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Малаві

2 квітня 2020 року в Малаві було підтверджено 3 перші випадки хвороби.[117] У квітні 2020 року Вищий суд Малаві видав наказ про тимчасове призупинення дії карантину, запровадженого урядом Малаві.[118][119] У серпні 2020 року уряд Малаві запровадив додаткові заходи, включаючи обов'язкове носіння масок у громадських місцях, щоб зупинити поширення хвороби.[120]

Малі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Малі

25 березня 2020 року були підтверджені 2 перших випадки хвороби в Малі.[121]

Мавританія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Мавританії

13 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Мавританії.[122] Станом на 18 квітня 2020 року в країні було 7 підтверджених випадків хвороби, 6 з яких одужали, а один помер, що зробило Мавританію на той час найбільш постраждалою країною в Африці.[123] Ще один випадок хвороби було підтверджено 29 квітня 2020 року.[124]

Маврикій

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Маврикії

Оскільки 18 березня 2020 року були підтверджені перші 3 випадки COVID-19 у країні, влада Маврикію розпочала проводити відстеження контактів: осіб, які контактували з інфікованими хворими, помістили на карантин, включаючи лікарів, медсестер і поліцейських.[125][126][127]На той момент не було зареєстровано жодного випадку на островах Родрігес, Агалега та Сент-Брендон.[128][129] 1 травня 2020 року було дозволено працювати більшій кількості підприємств, а саме пекарням, господарським магазинам і рибним ринкам, а години роботи супермаркетів було продовжено до 20:00. Банки продовжували працювати відповідно до суворого гігієнічного протоколу. Прем'єр-міністр оголосив, що діючу комендантську годину через COVID-19 буде продовжено до 1 червня 2020 року, а школи будуть закриті до 1 серпня 2020 року.[130][131][132] 13 травня 2020 року уряд розробив суворі вказівки та правила, яких мали дотримуватися як пасажири, так і оператори громадського транспорту. Ці вказівки та нормативні акти відповідали стратегії уряду щодо забезпечення відсутності ризику розповсюдження COVID-19, оскільки країна поступово готувалася до відновлення певної економічної діяльності з 15 травня 2020 року.[133][134] З 15 травня 2020 року Маврикій розпочав перший етап пом'якшення карантинних обмежень.[135]

Марокко

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Марокко

2 березня 2020 року в Марокко був зареєстрований перший випадок COVID-19 у громадянина Марокко, який проживав в Італії, та повернувся на батьківщину.[136]

Мозамбік

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Мозамбіку

Перший випадок хвороби в Мозамбіку було зареєстровано 22 березня 2020 року в 75-річного чоловіка, який повернувся з Великої Британії.[137] 13 січня 2021 року Мозамбік повідомив про 23726 випадків хвороби, з них 5239 активних випадків і 205 смертей. Це становить 39 смертей на мільйон населення.[65]

Намібія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Намібії

14 березня було підтверджено перші 2 випадки хвороби в Намібії.[138] У перші ж дні уряд країни призупинив авіасполучення з Катаром, Ефіопією та Німеччиною на 30 днів. Усі державні та приватні школи були закриті на місяць, а громадські зібрання було обмежено до 50 осіб. Це також включало святкування 30-ї річниці незалежності Намібії, яке відбулося 21 березня.[139] Бібліотеки, музеї та художні галереї також були закриті.[140]

17 березня президент Хаге Гейнгоб оголосив надзвичайний стан як законну підставу для обмеження основних прав населення, зокрема вільного пересування та зібрань, гарантованих конституцією.[141]

Станом на 25 березня 2020 року загальна кількість випадків у країні досягла 7, один з яких вважався місцевою передачею вірусу. На 27 березня було оголошено 21-денний карантин у регіонах Еронго та Кхомас із забороною на поїздки між регіонами, за винятком приміських міст Окаханджа та Рехобот. Сесії парламенту були призупинені на той самий період, а бари та ринки закриті.[142] 14 квітня карантин було продовжено ще на 2 тижні до 4 травня, цього разу він охоплював усі регіони, хоча ще раніше розпочало діяти розпорядження про загальний домашній карантин на всій території країни.[143]

Після 5 квітня 2020 року, коли було виявлено 16 випадків, нових випадків інфікування не було до кінця квітня. Згодом уряд послабив обмеження з 5 травня.[144] 10 липня в країні була зареєстрована перша смерть.[145]

На 13 січня 2021 року в країні було зареєстровано 29183 випадки хвороби, з них 3504 активних випадків та 271 смерть. Це становить 106 смертей на один мільйон населення.[65]

У липні 2022 року уряд скасував усі національні обмеження. У серпні 2022 року 6 невеликих прикордонних постів, які залишалися закритими протягом пандемії, знову відкрили. Єдине обмеження, що залишилося, полягало в тому, що прибуваючі з-за кордону повинні пред'явити документ про вакцинацію або негативний ПЛР-тест.[146]

Нігер

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Нігері

19 березня 2020 року зареєстровано перший випадок хвороби в Нігері.[147] У грудні 2020 року було 1720 нових випадків, що збільшило загальну кількість підтверджених випадків до 3268. Кількість померлих зросла до 104. Кількість одужань зросла до 1802, на кінець року залишилось 1362 активних випадки хвороби.[52]

Нігерія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Нігерії

27 лютого 2020 року Нігерія повідомила про свій перший випадок хвороби, і перший випадок коронавірусу в Африці на південь від Сахари.[4][148] Громадянин Італії, який працював у Нігерії, повернувся 25 лютого з Мілана через міжнародний аеропорт імені Муртали Мухаммеда, захворів 26 лютого та був переведений до закладів біозахисту штату Лагос для ізоляції та тестування.[149][4][150] Тест був підтверджений позитивним результатом вірусологічної лабораторії Університетської навчальної лікарні Лагосу, яка є частиною Нігерійського центру контролю захворювань.[151] Хворого перевели до інфекційної лікарні в муніципалітеті Яба в Лагосі.[150] 28 лютого уповноважений з охорони здоров'я штату Лагос повідомив, що італієць подорожував літаками турецьких авіаліній з коротким транзитом у Стамбулі.[152] Станом на 6 березня було виявлено загалом 219 первинних і вторинних контактів першого випадку, за якими проводилось активне спостереження.[153]

Карантинні заходи

[ред. | ред. код]

Федеральний уряд Нігерії наказав установам закритися на 30 днів як карантинні заходи для обмеження поширення COVID-19. Він також заборонив публічні зібрання. Уряд штату Лагос попросив школи закрити та заборонити громадські зібрання понад 50 осіб, особливо релігійні.[154][155]

Кілька навчальних закладів у Нігерії закрили відповідно до вказівок федерального уряду в Абуджі. Це змусило керівництво одного з найбільших навчальних закладів Нігерії, Федеральної політехнічної школи Некеде в Оверрі, оголосити надзвичайні канікули для запобігання поширення COVID-19, заявивши, що надзвичайні канікули триватимуть 30 днів. У закладі вже тоді визначили дати іспитів на 2019—2020 навчальний рік.[156]

Відомі особи з COVID-19

[ред. | ред. код]

За даними засобів масової інформації та повідомлень служби охорони здоров'я стало відомо, що низка високопосадовців у Нігерії дали позитивний результат тесту на коронавірус. Відомі особи Нігерії, які отримали позитивний результат тесту на COVID-19 були, зокрема: керівник адміністрації президента Абба Кярі, губернатор штату Баучі Бала Мохаммед, губернатор штату Сеї Макінде, губернатор штату Кадуна Насір ель-Руфаї, губернатор штату Екіті Кайоде Фаємі, губернатор штату Дельта Іфеаньї Окова, губернатор штату Ебоні Дейв Умахі, губернатор штату Ондо Ротімі Акередолу. У червні 2020 року колишній губернатор штату Ойо Абіола Аджімобі також повідомив про позитивний результат тесту, пізніше він помер від хвороби 25 червня 2020 року. 19 липня 2020 року міністр закордонних справ та член президентської робочої групи з COVID-19 Джеффрі Оньєама також повідомив, що він отримав позитивний результат тесту.[157][158][159]

Оскільки найближчі співробітники президента Мухаммаду Бухарі захворіли коронавірусною хворобою, нігерійці підозрювали, що президент також заразиться коронавірусом, бо навіть його голова апарату дав позитивний результат тестування. Тим часом Нігерійський центр контролю за захворюваннями повідомив, що тест президента Бухарі дав негативний результат після його проведення.[160] У Нігерії були поширені побоювання, що керівник апарату президента Абба К'ярі, який дав позитивний результат на коронавірус, міг інфікувати інших, зокрема губернатора Когі Яхая Белло, міністра інформації Лая Мохаммеда, спеціального помічника президента з питань ЗМІ Гарбі Шеху; міністра з особливих доручень Джорджа Акуме; державного міністра у справах столичної території Рамату Тіджані; Джеффрі Оньєама та інших високопоставлених особів та відвідувачів під час молитви, що відбулася 17 березня 2020 року, за покійну матір губернатора штату Когі.[158]>

Губернатор штату Когі Яхая Белло пройшов тест на коронавірус, але він виявився негативним. Інші особи зі списку, які зустрічалися з Аввою К'ярі, також дали негативний результат тесту на коронавірус.[161]

89-річний римо-католицький прелат, колишній архієпископ римо-католицької архідієцезії Кадуна Пітер Ярійок Джатау[162], та 65-річний Ікенволі Годфрі Еміко, місцевий племінний володар з Варрі, померли від COVID-19 17 і 21 грудня відповідно.

Руанда

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Руанді

14 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Руанді.[163]

В інтерв'ю «Financial Times» 20 квітня 2020 року президент країни Поль Кагаме сказав, що, на його думку, відновлення Африки після пандемії коштуватиме 100 мільярдів доларів (80 мільярдів фунтів стерлінгів) і цілого покоління.[164]

Сан-Томе і Принсіпі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Сан-Томе і Принсіпі

6 квітня 2020 року було підтверджено перші 4 випадки хвороби на Сан-Томе і Принсіпі. Перша смерть була зареєстрована 30 квітня 2020 року.[165]

Сенегал

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Сенегалі

2 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Сенегалі.[166]

Під час Рамадану мечетям дозволено знову відкриватися, незважаючи на 2000 підтверджених випадків хвороби.[104]

Поліція застосувала сльозогінний газ для розгону демонстрації в Дакарі після того, як 13 січня 2021 року президент Макі Салл оголосив комендантську годину з 21:00 до 5:00 у Дакарі та регіоні Тієс.[167] Станом на 13 січня 2021 року Сенегал повідомив про 21883 випадки хвороби, 2773 активні випадки та 489 смертей. Це складало 29 смертей на мільйон населення.[65]

Сейшельські Острови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Сейшельських Островах

Сейшельські Острови повідомили про перші 2 випадки хвороби 14 березня 2020 року. Ці 2 випадки були зареєстровані в осіб, які контактували з невстановленими особами в Італії, тест на коронавірус у яких був позитивним.[168] Станом на січень 2021 року на Сейшельських Островах було зареєстровано одну смерть.[169]

Сьєрра-Леоне

[ред. | ред. код]

16 березня уряд Сьєрра-Леоне заборонив державним службовцям виїзд за кордон і закликав усіх громадян уникати закордонних поїздок.[170][171] Карантинні заходи були введені для всіх відвідувачів, які прибули з країн із понад 50 випадками. Громадські заходи за участю понад 100 осіб також були заборонені.[170] 24 березня президент Джуліус Маада Біо повідомив про запровадження надзвичайного стану терміном на рік для боротьби з потенційним спалахом хвороби.[172]

Президент Сьєрра-Леоне підтвердив перший випадок коронавірусу в країні 31 березня, який був зареєстрований в особи, яка приїхала з Франції 16 березня і з того часу перебувала в ізоляції.[173]

Сомалі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Сомалі

16 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Сомалі.[112] Міністерство охорони здоров'я країни повідомило, що це був громадянин Сомалі, який повернуввся додому з Китаю.[174]

Пунтленд

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Пунтленді

Перший випадок хвороби і перша смерть були підтверджені в Пунтленді 23 квітня 2020 року.[175] Через 6 місяців у регіоні було зареєстровано близько 500 випадків хвороби і щонайменше 9 смертей.

Сомаліленд

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Сомаліленді

31 березня було підтверджено перші 2 випадки хвороби в Сомаліленді. Два випадки були зареєстровані в громадянина Сомаліленду та в громадянина Китаю.[176]

ПАР

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у ПАР

Перша хвиля (березень 2020 — листопад 2020)

[ред. | ред. код]

5 березня 2020 року в ПАР було повідомлено про перший підтверджений випадок COVID-19 у чоловіка, який повернувся з Італії. Унаслідок цього 15 березня 2020 року президент Сиріл Рамафоса запровадив загальнонаціональний стан стихійного лиха, а 26 березня запровадив загальнонаціональний карантин.[177][178]

З 1 травня 2020 року почалося поступове та поетапне пом'якшення обмежень карантину, знизивши загальнонаціональний рівень небезпеки до рівня 4. 1 червня 2020 року рівень небезпеки було послаблено до рівня 3. 15 серпня президент Рамафоса оголосив, що після проходження піку епідемії COVID-19, карантин буде знижено до рівня 2. 21 вересня карантин нарешті послаблено до рівня 1.[179][180][181]

Друга хвиля (грудень 2020 — квітень 2021)

[ред. | ред. код]

Після виявлення 18 грудня 2020 року варіанту 501Y.V2 та зростання кількості випадків до перевищення кількості випадків у мільйон осіб, 28 грудня було повідомлено, що країна повернеться до рівня часткового карантину 3, щоб зменшити швидкість другої хвилі під час святкового сезону. Потім його було знижено до рівня 1 після того, як кількість випадків хвороби знизилася.[182][183]

Загальнонаціональна програма вакцинації в ПАР мала розпочатися на початку лютого 2021 року після отримання першого мільйона доз вакцини Oxford-AstraZeneca, але 7 лютого південноафриканське регуляторне агентство призупинило застосування вакцини через те, що вона виявилася неефективною проти варіанту 501Y.V2.[184][185][186]

17 лютого 2021 року національна програма вакцинації проти COVID-19 була офіційно запущена після того, як ПАР отримала першу партію з 80 тисяч доз вакцини Janssen. На той час регуляторне агентство країни схвалило до використання вакцини Pfizer-BioNTech і Janssen, а вакцину Oxford-AstraZeneca на той час призупинено через її неефективність. На даний момент 220 мільйонів доз вакцини Janssen виробляються на місцевому рівні, до квітня в країні проходила друга фаза вакцинації, націлена в основному на людей старше 60 років і працівників екстрених служб.[187][188][189][190]

Третя хвиля (травень 2021 року–до травня 2023 року)

[ред. | ред. код]

30 травня 2021 року президент Сиріл Рамафоса звернувся до нації, оголосивши про посилення обмежень із скоригованого рівня небезпеки 1 до 2.[191] Збільшення кількості випадків пов'язувалося з появою варіанту B.1.617.2.[192][193][191] Настала третя хвиля COVID-19.[194]

Південний Судан

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Південному Судані

5 квітня 2020 року було підтверджено перший випадо хвооби в Південному Судані.[195]

Два випадки COVID-19 були підтверджені 13 травня 2020 року в переповненому таборі для біженців у Джубі. Табір вміщує 30 тисяч осіб.[196]

Території Іспанії

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Іспанії

Канарські острови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Канарських островах

Перші випадки COVID-19 на Канарських островах були зареєстровані 31 січня 2020 року.[197][198] Станом на 15 травня 2020 року на островах було зареєстровано 2275 випадків хвороби та 151 смерть.

Сеута

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Сеуті

Перший випадок хвороби в Сеуті був зареєстрований 13 березня 2020 року.[199]

Мелілья

[ред. | ред. код]

Перший випадок хвороби в Мелільї був зареєстрований 10 березня 2020 року.[199] Станом на 16 лютого 2021 року на території міста було підтверджено 6675 випадків хвороби, з яких 472 хворих були госпіталізовані та 62 померли.[200]

Судан

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Судані

Перший випадок хвороби в Судані було зареєстровано 13 березня 2020 року в чоловіка, який помер у Хартумі напередодні. Він відвідав Об'єднані Арабські Емірати в перший тиждень березня.[201]

Станом на 29 травня 2020 року сплеск зареєстрованих смертей у Північному Дарфурі спричинив побоювання щодо серйозного спалаху в регіоні, хоча забезпечення тестуванням у регіоні було незадовільним.[202]

На 13 січня 2021 року в Судані було зареєстровано 25730 випадків хвороби, з них 8914 активних випадків і 1576 смертей. Це становить 36 смертей на мільйон населення.[65]

Танзанія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Танзанії

16 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Танзанії.[112] У травні влада країни припинила повідомляти про кількість випадків.[203][204]

У січні 2021 року уряд Танзанії оголосив, що не планує брати участь у проєктах вакцинації, які заохочує ВООЗ. Католицька церква в Африці заявила, що помітила збільшення поминальних мес, і звинуватила проведення похоровальних церемоній у зростанні заражень COVID-19.[205]

17 лютого 2021 року 77-річний віце-президент Занзібару Сейф Шаріф Хамад помер від гострої пневмонії, спричиненої COVID-19.[206]

Президент Танзанії Джон Магуфулі помер від хвороби серця 17 березня, хоча багато хто підозрював, що його смерть була пов'язана з COVID-19. Лікарі висловили надію, що новий президент принесе позитивні зміни в боротьбу з поширенням хвороби.[207]

Того

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Того

6 березня 2020 року було підтверджено перший випадок хвороби в Того.[208] Станом на 17 лютого 2021 року в країні було зареєстровано 5953 випадки хвороби, з них 5094 одужань та 81 смерть.[209]

Туніс

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Тунісі

2 березня було підтверджено перший випадок хвороби в Тунісі.[210][211]

13 січня 2021 року в країні було зареєстровано 168568 випадків хвороби, з них 40378 активних випадків і 5415 смертей . Це 456 смертей на мільйон населення.[65]

Уганда

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Уганді

20 березня 2020 року в Уганді було підтверджено перший випадок хвороби.[90][212] Перша підтверджена смерть у країні була зареєстровано 24 липня 2020 року.[213]

Станом на 13 січня 2021 року в Уганді було зареєстровано 38085 випадків хвороби, з них 24698 активних випадків і 304 смерті. Це складало 7 смертей на один мільйон населення.[65] Станом на 27 липня 2021 року у 97 % проаналізованих проб був виявлений дельта-варіант вірусу.[40]

Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 на Островах Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья

16 березня 2020 року у 3 осіб, які прибули повітряним транспортом на острів Вознесіння, виявлено симптоми COVID-19.[214] Проте 23 березня повідомлено, що проведене 22 березня тестування у всіх трьох дало негативний результат.[215]

17 березня 2020 року були заборонені всі авіаперельоти на острів Святої Єлени, за винятком повернення громадян або резидентів острова та подібних випадків.[216] На той час на острові Святої Єлени не було зареєстровано випадків хвороби.[217]

16 березня 2020 року рада острова Тристан-да-Кунья ухвалила рішення заборонити відвідувати острів особам, які не проживають на ньому, для запобігання можливого інфікування коронавірусом жителів острова.[218]

7 вересня 2020 року уряд острова Вознесіння повідомив про 2 ймовірних випадки коронавірусної хвороби[219], а 9 вересня підтверджено, що в цих двох осіб діагностовано перенесену раніше коронавірусну хворобу.[220] 16 листопада 2020 року уряд острова Вознесіння повідомив про ще одну підозру на коронавірусну хворобу[221], тестування, проведене цій особі 18 листопада, виявилось негативним.[222] 24 грудня 2020 року уряд острова повідомив про виявлення випадку коронавірусної хвороби в особи, яка знаходилась на ізоляції[223], повторний тест у цього хворого 6 січня 2021 року був негативним.[224]

26 березня 2021 року управління охорони здоров'я острова Святої Єлени повідомило про ймовірний випадок коронавірусної хвороби в особи, яка прибула на острів авіарейсом 24 березня.[225] 29 березня 2021 року тест на коронавірус у цієї особи виявився негативним.[226] 27 березня 2021 року уряд острова повідомив про виявлення кількох випадків хвороби на рибальському судні.[227]

Західна Сахара

[ред. | ред. код]

4 квітня було підтверджено перші 4 випадки в контрольованій Марокко частині Західної Сахари.[228] Сахарська Арабська Демократична Республіка повідомила про перші випадки на контрольованій нею території 25 липня 2020 року.[229]

Замбія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Замбії

18 березня 2020 року Замбія повідомила про перші 2 випадки COVID-19. Хворими була пара, яка поїхала до Франції у відпустку.[230] Третій випадок було зареєстровано 22 березня в чоловіка, який повернувся з Пакистану.[231]

25 березня президент Едгар Лунгу підтвердив загалом 12 випадків. Він також оголосив про заходи, які включають призупинення міжнародних рейсів міжнародними аеропортами імені Саймона Мванси Капвепве, імені Гаррі Мваанги Нкумбули та аеропорту Мфуве, і перенаправлення всіх міжнародних рейсів до міжнародного аеропорту імені Кеннета Каунди, щоб полегшити перевірку пасажирів, що прибувають до країни, і за необхідності обов'язковий карантин цих пасажирів; а також закриття всіх барів, нічних клубів, казино, кінотеатрів та спортзалів, та обмеження всіх публічних зібрань до 50 осіб або менше.[232]

До 17 березня уряд закрив усі навчальні заклади та ввів деякі обмеження на поїздки за кордон.[233]

19 серпня у віце-президента Замбії Інонге Віна підтвердився позитивний результат тестування на COVID-19.[234]

Станом на 13 січня 2021 року в Замбії було зареєстровано 31100 випадків хвороби, з них 9023 активних випадки та 509 смертей. Це становить 27 смертей на один мільйон населення.[65]

Зімбабве

[ред. | ред. код]
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 у Зімбабве

Ще до того, як у Зімбабве були підтверджені випадки хвороби, президент Еммерсон Мнангагва оголосив у країні надзвичайний стан, запровадивши обмеження на поїздки та заборону масових зібрань.[235][236] Міністр оборони країни Оппа Мучінгурі спричинила скандал, заявивши, що коронавірус може бути божественною карою для західних країн за введення санкцій проти Зімбабве.[237]

Перший випадок хвороби в країні був зареєстрований 21 березня 2020 року в чоловіка, жителя міста Вікторія-Фолз, який прибув із Сполученого Королівства через ПАР 15 березня.[238]

Поліція країни повідомила, що 105 тисяч осіб було заарештовано за порушення карантинних заходів в період з березня по липень 2020 року, включаючи 1000 арештів за відсутність масок 18 і 19 липня.[239]

Станом на 13 січня 2021 року в Зімбабве було зареєстровано 24256 випадків хвороби, 10009 активних випадків і 589 смертей. Це становить 39 смертей на один мільйон населення.

Стверджувалося, що в державній програмі вакцинації існує корупція, при цьому пріоритет на отримання вакцини надається тим, хто готовий платити хабарі персоналу лікарні, а також членам правлячої партії Зімбабве ЗАНУ–ПФ. Також повідомлялося, що вакцини були доступні в приватній системі охорони здоров'я за ціною приблизно 40 доларів США.[240]

Британська територія в Індійському океані

[ред. | ред. код]

Станом на 18 січня 2021 року було зареєстровано 2 випадки хвороби на атолі Дієго-Гарсія в Британській Території в Індійському Океані, а потім в 3 прибулих у квітні 2021 року, які згодом дали позитивний результат тестування під час 14-денного карантину. Доступ до островів, який і так сильно обмежений через наявність військової бази на Дієго-Гарсія, був додатково обмежений, а ліцензії на відвідування суден призупинено.[241]

Всі особи, які прибували на територію Британської Території в Індійському Океані, підлягали 14-денному карантину; також були запроваджені заходи соціального дистанціювання.[242]

Вакцинація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вакцинація проти COVID-19 в Африці

У більшості країнах і територіях Африки розпочалися програми вакцинації проти COVID-19. У червні 2021 року Всесвітня організація охорони здоров'я передбачила, що 47 із 54 країн Африки не досягнуть мети вакцинувати 10 % свого населення до вересня 2021 року. У червні на Африку припадало менше 1 % світових доз вакцин проти COVID-19.[243][244][245][246] Африка отримала загалом менше 2 % із 3 мільярдів доз вакцини, які надійшли до всіх країн.[247][248]

Станом на 5 липня 2021 року вакцинальні кампанії розпочалися в 51 африканській країні, де 36,5 мільйонів осіб отримали принаймні одну дозу вакцини.[249]

15 липня 2021 року африканський координатор ВООЗ з імунізації та розробки вакцин повідомив, що африканські країни знищили близько 450 тисяч доз вакцини через закінчення терміну придатності. Як приклад він навів Малаві, Південний Судан, Ліберію, Мавританію, Гамбію, Сьєрра-Леоне[250], Гвінею, Коморські Острови та Демократичну Республіку Конго.[251]

Також у липні 2021 року Європейський інвестиційний банк зобов'язався профінансувати перший у Сенегалі завод з виробництва вакцини проти COVID-19 в Інституті Пастера в Дакарі. Очікується, що до кінця 2022 року цей завод буде виготовляти до 25 мільйонів доз ліцензованої вакцини від COVID-19 на місяць. Це частина із низки заходів Європейського інвестиційного банку з подолання наслідків COVID-19 для здоров'я та економіки.[252][253][254] Одночасно «BioNTech» і Європейський Союз співпрацювали, щоб оцінити потужності виробництва мРНК-вакцин у Руанді та Сенегалі.[255][256][257][258]

У 7 африканських країнах (Ботсвана, Кабо-Верде, Маврикій, Марокко, Руанда, Сейшельські острови, Туніс) усе цільове населення було повністю вакциновано до кінця 2021 року. На іншому кінці шкали масової вакцинації не було в Еритреї, а в Бурунді та Демократичній Республіці Конго було повністю вакциновано менше 0,4 % цільового населення.

Передумови

[ред. | ред. код]

Вплив епідемії

[ред. | ред. код]

Експерти стурбовані поширенням COVID-19 в Африці, оскільки багато систем охорони здоров'я на континенті є неадекватними та мають такі проблеми, як відсутність обладнання, брак фінансування, недостатня підготовка медичних працівників і неефективна передача даних. Існували побоювання, що в Африці пандемію буде важко втримати під контролем, і вона може спричинити величезні економічні проблеми, якщо вона широко пошириться.[259][8]

Пандемія спричинила серйозні економічні наслідки для африканських країн, завдавши шкоди зростаючому середньому класу континенту та загрожуючи збільшенням рівня бідності та крайньої бідності.[260] 23 червня 2021 року дослідники з Гарвардської школи громадської охорони здоров'я імені Т. Чана та Мережі досліджень, впровадження науки та освіти в Африці опублікували 6 досліджень щодо впливу епідемії та заходів контролю на харчування, здоров'я, та нерівномірний розподіл матеріальних цінностей. Їх висновки включали підвищення цін на продукти харчування, зрив навчання в школах і перебої в медичних послугах.[261]

Попередні дослідження показали, що негативний вплив державних органів на економіку зростав з 2014 по 2018 роки, досягнувши високих рівнів у низці країн, включаючи Гану, Нігер, Танзанію та Замбію. Після глобальної фінансової кризи накопичення боргу в Африці між 2008 і 2017 роками призвело до збільшення державного боргу на банківських балансах, підвищення процентних ставок за суверенними паперами в кількох африканських країнах, і краху банків. Враховуючи величезне зростання заборгованості по всій Африці в 2020 році, існує певна ймовірність повторення цього циклу, що перешкоджатиме відновленню після пандемії.[262][263]

У період з 2020 по 2021 рік у 9 африканських країнах було проведено додаткові модулі дослідження «COVID-19 Enterprise», які дали результати, що відповідають серйозному економічному ефекту.[262][264] Близько 88 % підприємств у країнах, де проводилися подальші опитування щодо COVID-19 (3 в Південній Африці, 1 у Східній Африці, 4 в Західній Африці та 1 в Північній Африці), страждали від зниження ліквідності, більше 55 % з них тимчасово закрилися під час пандемії COVID-19. Майже 8 % оголосили про банкрутство, а 26 % підприємств мають прострочення за зобов'язаннями фінансових установ. Фірми, які залежали від капіталу, становили 36 %. На відміну від підприємств, що залежать від кредитів комерційних банків для вирішення проблем грошових потоків, вони, більш імовірніше, досягнуть успіху у 16 % випадків.[262]

Системи охорони здоров'я

[ред. | ред. код]

Станом на 18 квітня 2020 року наявність апаратів штучної вентиляції легень була недостатньою на більшій частині Африки: 41 країна мала лише 2 тисячі апаратів штучної вентиляції легень, а 10 країн взагалі не мали апаратів ШВЛ. У деяких частинах континенту відчувається дефіцит навіть основних санітарних засобів, таких як мило та вода.[265] Організація Об'єднаних Націй повідомила, що у 2020 році для 1,3 мільярда людей на континенті необхідно щонайменше 74 мільйони тестових наборів і 30 тисяч апаратів штучної вентиляції легень.[266]

Всесвітня організація охорони здоров'я допомогла багатьом країнам континенту створити лабораторії для тестування на COVID-19.[259] Матшидісо Моеті з ВООЗ сказав: «Нам потрібно тестувати, відстежувати, ізолювати та лікувати».[46]

Низка експертів вважали, що досвід боротьби з гарячкою Ебола допоміг деяким країнам підготуватися до пандемії COVID-19.[259][267][268]

Для спостереження та виявлення випадків хвороби використовувалась інтегрована програма спостереження за захворюваннями. По всьому континенту було запроваджено молекулярне тестування з використанням існуючих програм епіднагляду за такими захворюваннями, як ВІЛ, стійкий до ліків туберкульоз і гарячка Ласса.[269] Об'єднане тестування для прискорення часу обробки було вперше запроваджено в низці африканських країн, зокрема в Гані.[270][269]

Ключове керівництво на національному та регіональному рівнях забезпечувалось інститутами громадської охорони здоров'я, зокрема Нігерійським центром контролю захворювань, 5 регіональних центрів контролю захворювань та Африканськими центрами з контролю та профілактики захворювань.[271] Африканські центри з контролю та профілактики захворювань працювали над підтримкою проведення заходів на всьому континенті та доставили тести, надані Фондом Джека Ма. Африканські центри з контролю та профілактики захворювань, Всесвітня організація охорони здоров'я та проєкт відкритих даних про COVID-19 в Африці[272] зібрали та оприлюднили дані зі всього континенту про кількість випадків, одужань та смертей. Проєкт відкритих даних про COVID-19 в Африці надає додаткові дані про інфікованих медичних працівників, медичні послуги, термінові потреби та місцеві лабораторії.[273]

Вакцинація

[ред. | ред. код]

Директор Африканського центру з контролю та профілактики захворювань Джон Нкенгасонг 10 грудня 2020 року попередив, що Африка може отримати вакцини лише після другого кварталу 2021 року. Окремо Річард Міхіго з Всесвітньої організації охорони здоров'я попередив про нерівність у доступі до вакцин проти COVID-19.[274]

У Єгипті рівень бідності станом на лютий 2021 року становив 29,7 %, тобто 30,5 мільйона осіб. Тим не менш, повідомлялося, що влада стягує від 100 до 200 єгипетських фунтів за дві дози вакцини AstraZeneca проти COVID-19. Відповідно до економічних умов у Єгипті, дві дози вакцини забирають приблизно від 13 до 27 відсотків місячного доходу людей, які живуть трохи вище межі бідності. За неофіційними оцінками, з травня 2020 року по липень 2020 року в Єгипті від COVID-19 померли близько 60 тисяч осіб.[275]

Заходи

[ред. | ред. код]

В Африці було апробовано інноваційне використання технологій у сфері охорони здоров'я та інших секторах, зокрема доставка наборів для тестування безпілотниками в ізольовані райони.[269]

У 2020 році Європейський інвестиційний банк виділив 5 мільярдів євро нових приватних і державних інвестицій по всій території Африки, щоб допомогти послабити наслідки пандемії COVID-19, а також подолати економічні наслідки епідемії.[29][276][277] 71 % коштів було спрямовано на найменш розвинені економіки. Загальний обсяг фінансування йшов на підтримку проектів на суму понад 12 мільярдів євро в 28 країнах Африки. За оцінками, ця фінансова підтримка допоможе 210 мільйонам осіб отримати щеплення від COVID-19, 595400 будинків отримати нову електроенергію, 778 тисяч осіб отримати безпечніше водопостачання. Фермери також отримають вигоду від 26500 гектарів свіжозрошуваних земель і 3076 гектарів нового лісу.[29]

Тривале стійке відновлення після COVID-19 потребуватиме додатковий 1 трильйон доларів США щорічних інвестицій для бідних країн, на додаток до 2,5 трильйонів додларів щорічного дефіциту фінансування для докризових Цілей сталого розвитку.[278][279][280][29]

Карантин

[ред. | ред. код]

У березні 2020 року Матшидісо Моеті з Всесвітньої організації охорони здоров'я заявив, що в деяких місцях Африки миття рук і фізичне дистанціювання можуть бути малодоступними. Існувала думка, що в низці місць карантинні обмеження можуть бути неможливими, і проблеми можуть посилюватися поширеністю таких захворювань, як малярія, СНІД, туберкульоз і холера.[259] Однак до травня 2020 року принаймні 42 африканські країни запровадили частковий або повний карантин.[281] Експерти говорили, що стратегія, заснована на тестуванні, може дозволити африканським країнам мінімізувати карантини, які завдають величезних труднощів тим, хто залежить від щоденного доходу, щоб мати можливість прогодувати себе та свої родини. Крім того, існував підвищений ризик голоду в кількох африканських країнах.[282]

У більшості країн Африки запроваджено низку профілактичних заходів, включаючи обмеження на пересування, скасування рейсів, скасування громадських заходів[267], закриття шкіл і закриття кордонів.[283] Публічні особи та знаменитості приєдналися до експертів у сфері охорони здоров'я, закликаючи людей дотримуватися соціального дистанціювання. Інші заходи для стримування та обмеження поширення хвороби включали комендантську годину, локдауни та обов'язкове використання масок.[269]

Місцеві підприємства

[ред. | ред. код]

Місцеві підприємства фінансово підтримали заходи з боротьби з поширенням хвороби та почали виробництво масок і засобів для дезінфекції рук.[269]

Соціальні мережі

[ред. | ред. код]

Докладались значні зусиля для боротьби з дезінформацією про COVID-19 і надання точної інформації для підтримки заходів щодо боротьби з COVID-19.[284][269] Ініціатива соціальних медіа «Перевірено» Організації Об'єднаних Націй використовувала «інформаційних волонтерів», щоб допомогти розвінчати неправдиві заяви про дослідження вакцини та підроблені ліки. Ініціатива ЮНЕСКО #DontGoViral зібрала актуальну інформацію з відкритих джерел місцевими мовами.[284] Комунікаційне агентство «35-North» співпрацювало з проєктом відкритих даних «COVID-19 Africa» для боротьби з дезінформацією через Telegram і WhatsApp.[285] Воно також підняло питання про державну політику та довіру до урядів Африки та інших країн, і кинуло їм виклик у багатьох різних аспектах.[286]

Новітні можливості

[ред. | ред. код]

COVID-19 зробив африканців більш креативними. Зараз африканці виробляють дезінфікуючі засоби для рук, апарати штучної вентиляції легень і маски для обличчя, а також оволоділи розумними технологіями.[287][288]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт Coronavirus update (live). Процитовано 10 травня 2022. (англ.)
  2. ↑ а б Beijing orders 14-day quarantine for all returnees. BBC News. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  3. ↑ Egypt announces first Coronavirus infection. Egypt Today. Архів оригіналу за 15 лютогоy 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  4. ↑ а б в Nigeria confirms first coronavirus case. BBC News. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  5. ↑ Remote Lesotho becomes last country in Africa to record COVID-19 case. Reuters (англ.). 13 травня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020. (англ.)
  6. ↑ а б Coronavirus live updates: Lesotho becomes last African nation to report a coronavirus case. Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  7. ↑ Akinwotu, Emmanuel (26 травня 2020). Experts sound alarm over lack of Covid-19 test kits in Africa. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020.
  8. ↑ а б Maclean, Ruth (17 березня 2020). Africa Braces for Coronavirus, but Slowly. The New York Times. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  9. ↑ Third wave sweeps across Africa as Covid vaccine imports dry up. The Guardian (англ.). 7 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.
  10. ↑ а б Mendez, Rich (8 липня 2021). Africa suffers worst surge in Covid cases as delta variant spurs third wave of pandemic. CNBC (англ.). Процитовано 9 липня 2021.
  11. ↑ Dahir, Abdi Latif (8 липня 2021). Africa marks its 'worst pandemic week' yet, with cases surging and vaccine scarce, the W.H.O. says. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  12. ↑ Here are the African countries with confirmed coronavirus cases. CNN. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  13. ↑ UN Sees Africa Sliding Into Recession Without Debt-Service Help. Bloomberg.com (англ.). 24 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  14. ↑ Burke J, Mumin AA (2 травня 2020). Somali medics report rapid rise in deaths as Covid-19 fears grow. The Guardian. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020. (англ.)
  15. ↑ Wiens KE, Mawien PN, Rumunu J, Slater D, Jones FK, Moheed S, Caflisch A, Bior BK, Jacob IA, Lako RL, Guyo AG, Olu OO, Maleghemi S, Baguma A, Hassen JJ, Baya SK, Deng L, Lessler J, Demby MN, Sanchez V, Mills R, Fraser C, Charles RC, Harris JB, Azman AS, Wamala JF (червень 2021). Seroprevalence of Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2 IgG in Juba, South Sudan, 20201. Emerging Infectious Diseases. 27 (6): 1598—1606. doi:10.3201/eid2706.210568. PMC 8153877. PMID 34013872. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  16. ↑ Latif AA, Mullen JL, Alkuzweny M, Tsueng G, Cano M, Haag E, Zhou J, Zeller M, Matteson N, Wu C, Andersen KG, Su AI, Gangavarapu K, Hughes LD. B.1.351 Lineage Report. outbreak.info. Процитовано 6 червня 2021. {{cite web}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка)
  17. ↑ Lineage B.1.525. cov-lineages.org. Pango team. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  18. ↑ Another new COVID strain found in Nigeria, says Africa CDC (англ.). Al Jazeera. 24 грудня 2020. Архів оригіналу за 24 грудня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
  19. ↑ Lineage B.1.1.529. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. (англ.)
  20. ↑ Africa secures 300 million COVID-19 vaccine doses in deal with manufacturers. Africanews (англ.). 13 січня 2021. Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  21. ↑ 'Deeply Alarming': AstraZeneca Charging South Africa More Than Double What Europeans Pay for Covid-19 Vaccine. Common Dreams (англ.). 22 січня 2021. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 22 січня 2021. (англ.)
  22. ↑ Lawless, Jill (19 лютого 2021). G-7 vows 'equitable' world vaccine access, but details scant. AP News. Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 19 лютого 2021. (англ.)
  23. ↑ Vaccine Diplomacy: COVID and the Return of Soft Power. The Globalist (англ.). 30 квітня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  24. ↑ Covid-19 Africa: What is happening with vaccines?. BBC News (англ.). 3 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  25. ↑ Rapidly Spreading Variants Compound Africa's Coronavirus Woes (англ.). Bloomberg L.P. 5 травня 2021. Процитовано 5 травня 2021. (англ.)
  26. ↑ Alarm in Africa: Virus surges, vaccines grind to 'near halt'. AP NEWS. 3 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. (англ.)
  27. ↑ Billionaire philanthropist: vaccine hoarding hurts Africa. AP NEWS. 9 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021. (англ.)
  28. ↑ Africa: Covid-19 Aid Falling Short. Human Rights Watch (англ.). 12 жовтня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  29. ↑ а б в г Bank, European Investment (18 листопада 2021). Finance in Africa: for green, smart and inclusive private sector development (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5063-0.
  30. ↑ Sub-Saharan Africa: One Planet, Two Worlds, Three Stories. IMF (англ.). Процитовано 6 грудня 2021.
  31. ↑ Sub-Saharan Africa: Navigating a Long Pandemic. IMF (англ.). Процитовано 6 грудня 2021.
  32. ↑ Global report: WHO warns of accelerating Covid-19 infections in Africa. The Guardian (англ.). 12 червня 2020. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020.
  33. ↑ Coronavirus: How fast is it spreading in Africa?. Yahoo! News. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. (англ.)
  34. ↑ Covid-19: Situation in SA 'a warning' for the rest of the continent - WHO. News24 (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
  35. ↑ а б Burke, Jason (6 серпня 2020). Total confirmed coronavirus cases in Africa pass 1 million. The Guardian. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020. (англ.)
  36. ↑ Africa reaches one million confirmed cases, although the true toll may be higher. The New York Times. 7 серпня 2020. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2020. (англ.)
  37. ↑ Coronavirus in Africa: 'Signs of hope' as cases level off. Yahoo! News. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020. (англ.)
  38. ↑ McSweeney, Eoin (30 жовтня 2020). Africa must prepare for second COVID wave, disease control group says. CNN. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. (англ.)
  39. ↑ Mwai, Peter (12 листопада 2020). Coronavirus: What's happening to the numbers in Africa?. BBC Reality Check, BBC. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 19 листопада 2020. (англ.)
  40. ↑ а б в Deadly COVID-19 Delta variant taking hold in Africa. Sub-Saharan Africa (англ.). Процитовано 1 серпня 2021.
  41. ↑ Covid-19 cases in Africa fall by 20% - WHO. Africanews with AFP. Africanews with AFP. Africanews with AFP. 25 січня 2022. Процитовано 11 лютого 2022. (англ.)
  42. ↑ AN ADVOCATE FOR AFRICA (англ.)
  43. ↑ Algeria confirms two more coronavirus cases. 2 березня 2020. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020. (англ.)
  44. ↑ а б Algeria reports two new coronavirus cases, bringing the total to five. Reuters (англ.). 2 березня 2020. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
  45. ↑ ارتفاع عدد الإصابات المؤكدة بفيروس كورونا إلى 12 حالة. النهار أونلاين (араб.). 4 березня 2020. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  46. ↑ а б в New WHO estimates: Up to 190 000 people could die of COVID-19 in Africa if not controlled. WHO | Regional Office for Africa (англ.). 7 травня 2020. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 9 травня 2020.
  47. ↑ Angola registered its first coronavirus case. Informanté. 19 березня 2020. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 20 березня 2020. (англ.)
  48. ↑ Oliveira, Yokani (19 березня 2020). Angola closes borders for 15 days. The Namibian. Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 20 березня 2020. (англ.)
  49. ↑ а б в Coronavirus: African Union Member States (52) reporting COVID-19 cases, 18th April 2020. CNBC Africa (англ.). 18 квітня 2020. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  50. ↑ País com 62 novas infecções e duas mortes por covid-19 (порт.). Ver Angola. 31 грудняr 2020. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 2 січня 2021.
  51. ↑ Somalia, Liberia, Benin and Tanzania confirm first coronavirus cases. news.trust.org. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. (англ.)
  52. ↑ а б COVID-19 and W/Africa: 1,994 new cases, 31 new deaths in 24 hours. APA. 31 грудня 2020. Процитовано 1 січня 2021.
  53. ↑ Botswana registers first Covid-19 cases as three people test positive. Independent Online (англ.). South Africa. 31 березня 2020. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 31 березня 2020. (англ.)
  54. ↑ Coronavirus: Botswana bans US, UK, China arrivals, All learning institutions to be closed on the 23rd March 2020. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  55. ↑ Botswana bars travellers from coronavirus-hit countries. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  56. ↑ Botswana, with No COVID-19 Cases, Closes Borders After Death in Zimbabwe | Voice of America — English (англ.). Voice of America. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  57. ↑ Botswana schools reopen amid concerns over preparedness (англ.). Voice of America. 5 червня 2020. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020. (англ.)
  58. ↑ Burkina Faso Confirms First Cases of Coronavirus. 9 березня 2020. Процитовано 9 березня 2020. (англ.)
  59. ↑ Coronavirus: un troisième cas confirmé au Burkina Faso. VOA (фр.). Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  60. ↑ Rédaction B24 (14 березня 2020). Coronavirus (COVID-19) : 7 cas confirmés au Burkina. L'Actualité du Burkina Faso 24h/24 (фр.). Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  61. ↑ COVID-19 and W/Africa: 1,994 new cases, 31 new deaths in 24 hours. APA. 31 грудня 2020. Процитовано 1 січня 2021. (англ.)
  62. ↑ East African nation of Burundi confirms first coronavirus cases – Health Ministry. Reuters (англ.). 31 березня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020.
  63. ↑ Pilling, David; Schipani, Andres (15 червня 2020). Coronavirus stalks Burundi's political elite after president's death. Financial Times. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020. (англ.)
  64. ↑ Cameroon Confirms First Case of Coronavirus. The New York Times. Reuters. 6 березня 2020. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020. (англ.)
  65. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Coronavirus Update (Live): 92,727,735 Cases and 1,985,084 Deaths from COVID-19 Virus Pandemic – Worldometer. worldometers.info (англ.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  66. ↑ Cape Verde registers an Adverse Analytical Finding of First COVID-19. insp.gov.cv (англ.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  67. ↑ Coronavírus: Inglês de 62 anos é o primeiro caso confirmado em Cabo Verde. publico.pt (порт.). 20 березня 2020. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  68. ↑ Central African Republic confirms first coronavirus case -WHO. Reuters. 15 березня 2020. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  69. ↑ Chad confirms first case of coronavirus: government statement. Reuters. 19 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020. (англ.)
  70. ↑ Chad Coronavirus: 4,427 Cases and 157 Deaths – Worldometer. worldometers.info (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  71. ↑ Coronavirus-free Chad shuts borders, airports. The Cable (англ.). 17 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  72. ↑ Chad to close airports over coronavirus fears. Medical Xpress (англ.). 16 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020.
  73. ↑ Coronavirus – Comoros travel advice. GOV.UK. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 3 квітня 2020. (англ.)
  74. ↑ Un cas de Coronavirus a été importé des Comores. Mayotte la 1ère (фр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  75. ↑ Comoros reports 1st COVID-19 case. China.org.cn. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 30 квітня 2020. (англ.)
  76. ↑ Stop Covid-19 Comores. Stop Coronavirus.km (фр.). Архів оригіналу за 4 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020. (англ.)
  77. ↑ Bulletin quotidien sur le Covid-19. Stop Coronavirus.km. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 7 травня 2020.
  78. ↑ Democratic Republic of Congo confirms first coronavirus case. National Post (англ.). 10 березня 2020. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
  79. ↑ DR Congo Coronavirus. worldometers.info (англ.). Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
  80. ↑ StopCoronavirus RDC. stopcoronavirusdc.info (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 12 березня 2021.
  81. ↑ Democratic Republic of Congo sees 1st coronavirus death. aa.com.tr. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. (англ.)
  82. ↑ Bonnerot, Clément (25 березня 2020). DR Congo president imposes state of emergency to contain coronavirus outbreak. France 24. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  83. ↑ Congo Republic confirms first coronavirus case -government. 15 березня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  84. ↑ Egypt announces first Coronavirus infection. Egypt Today. 14 лютого 2020. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 14 лютого 2020. (англ.)
  85. ↑ Twelve asymptomatic coronavirus cases registered on Nile cruise ship. Reuters (англ.). 6 березня 2020. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
  86. ↑ Michael, Maggie; Magdy, Samy. Egypt says cruise ship quarantined over new virus cluster. The Washington Post. Associated Press. Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020. (англ.)
  87. ↑ Egypt Denied an Oxygen Failure Killed Covid Patients. We Found That It Did. The New York Times. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 18 січня 2021. (англ.)
  88. ↑ Egypt kicks off vaccine drive as France tightens borders. MSN. Agence France-Presse. 24 січня 2021. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 24 січня 2021. (англ.)
  89. ↑ Equatorial Guinea announces first coronavirus case. Deccan Herald. 14 березня 2020. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  90. ↑ а б Obulutsa, George (21 березня 2020). Angola, Eritrea, Uganda confirm first cases as coronavirus spreads in Africa. National Post. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  91. ↑ Eswatini in Southern Africa reports first coronavirus case. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  92. ↑ Ethiopia confirms first coronavirus case: Live updates. Al Jazeera. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  93. ↑ Ethiopian monk said to be 114 years old survives coronavirus. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
  94. ↑ Andjilani, Toufaili (14 березня 2020). Mayotte enregistre un premier cas de Coronavirus. Mayotte 1ère (фр.). Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  95. ↑ Coronavirus COVID-19 : 12 nouveaux cas confirmés à Mayotte : 94 au total. Mayotte la 1ère (фр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  96. ↑ Chamsidine, Sony; Charlton, Angela (9 лютого 2021). Surging virus in French African outpost reveals inequalities. MSN. Associated Press. Процитовано 10 лютого 2021. (англ.)
  97. ↑ Philippon, Laura (11 березня 2020). Un premier cas de coronavirus confirmé à La Réunion. France Info (фр.). Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
  98. ↑ Ghana, Gabon confirm first cases of coronavirus. National Post (англ.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  99. ↑ Gambia reports first case of coronavirus -health minister. National Post (англ.). 17 березня 2020. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  100. ↑ Ghana, Gabon confirm first cases of coronavirus. Reuters (англ.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  101. ↑ Acheampong, Kwame (12 березня 2020). Ghana confirms two Coronavirus cases (англ.). Starr Fm. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020.
  102. ↑ Adamu, Zain. Over 2,000 health care workers in Ghana have been infected with coronavirus. CNN. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 6 серпня 2020. (англ.)
  103. ↑ EU Employee Tests Positive for Coronavirus in Guinea's First Case. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  104. ↑ а б в As mosques reopen in West Africa, COVID-19 fears grow. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 17 травня 2020. (англ.)
  105. ↑ Guinea-Bissau confirms first two cases of coronavirus. Reuters. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  106. ↑ Ivory Coast confirms first case of coronavirus. Daily Sabah. 11 березня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 11 березня 2020. (англ.)
  107. ↑ Kenya coronavirus cases rise to four, CS health – Ministry of Health (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  108. ↑ Merab, Elizabeth. Kenya confirms first coronavirus case – VIDEO – Daily Nation. Daily Nation. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  109. ↑ All 54 African Countries Now Report Coronavirus Cases. Time (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  110. ↑ Lesotho Coronavirus: 134 Cases and 1 Deaths – Worldometer. worldometers.info (англ.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 10 липня 2020. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  111. ↑ Liberia Records First Case of Coronavirus; Health Authorities Hold Emergency Meeting. FrontPage Africa (англ.). 16 березня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  112. ↑ а б в Burke, Jason (16 березня 2020). African nations impose stricter measures as coronavirus spreads. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020.
  113. ↑ Libyan gov't suspends flights in wake of COVID-19 (англ.). Anadolu Agency. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  114. ↑ Libya confirms first coronavirus case amid fear over readiness. Reuters. 24 березня 2020. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  115. ↑ Officiel trois premiers cas de Coronavirus à Madagascar. Orange Madagascar. 20 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020. (фр.)
  116. ↑ Madagascar coronavirus herbal mix draws demand from across Africa despite WHO misgivings. Yahoo! News. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 8 травня 2020. (англ.)
  117. ↑ Malawi confirms three cases of coronavirus: President Mutharika calls for calm. Nyasa Times. 2 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 2 квітня 2020. (англ.)
  118. ↑ Malawi high court blocks coronavirus lockdown. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020. (англ.)
  119. ↑ S v President of Malawi and Others; Ex Parte: Kathumba and Others (Judicial Review Cause No. 22 of 2020) [2020] MWHC 7 (17 April 2020). High Court of Malawi. 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 18 листопада 2020. (англ.)
  120. ↑ Malawi Makes Masks Mandatory in COVID-19 Fight. 8 серпня 2020. Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 18 листопада 2020. (англ.)
  121. ↑ Mali: Authorities confirm first COVID-19 cases March 25 /update 2. garda.com (англ.). 25 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  122. ↑ Mauritania confirms first coronavirus case. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  123. ↑ La Mauritanie ne compte plus de cas positifs suivis (Ministère de la Santé). Cridem.org. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020. (фр.)
  124. ↑ وكالة الأخبار المستقلة (араб.). Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 29 квітня 2020 — через Facebook.
  125. ↑ Covid-19 : Le patient zéro est la deuxième victime du coronavirus. ION NEWS (фр.). 23 березня 2020. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  126. ↑ Covid-19 : un policier, proche de la patiente de 20 ans, en quarantaine. Le Défi Media Group (фр.). 28 березня 2020. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  127. ↑ Covid-19 : 40 membres du personnel soignant en quarantaine. Le Défi Media Group (фр.). 27 березня 2020. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  128. ↑ COVID-19 - Rodrigues : Aucun cas positif, 157 personnes en quarantaine. Le Défi Media Group (фр.). 2 квітня 2020. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
  129. ↑ [Vidéo] Jugnauth : On est passé de 48 à 81 cas à Maurice en un jour. ION News (фр.). 26 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 27 березня 2020.
  130. ↑ Covid-19: Curfew extended to 1st June and schools to remain closed till 1st August. Government Portal of Mauritius. 1 травня 2020. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020. (англ.)
  131. ↑ Covid-19 : le couvre-feu sanitaire étendu jusqu'au 1er juin; les écoles fermées jusqu'au 1er août. Le Défi Media Group (фр.). 1 червня 2020. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  132. ↑ Covid-19/Couvre-feu sanitaire : un plus grand nombre d'activités seront autorisées à partir du 15 mai. Le Défi Media Group (фр.). 1 червня 2020. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  133. ↑ Covid-19: Strict measures on public transport for safer travel. Government Portal of Mauritius. 13 травня 2020. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020. (англ.)
  134. ↑ Déconfinement partiel : Transports en commun : ce qui change. Le Défi Media Group (фр.). 15 травня 2020. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  135. ↑ Covid-19: Mauritius embarks on first phase of easing its lockdown protocol. Government Portal of Mauritius. 15 травня 2020. Архів оригіналу за 22 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020. (англ.)
  136. ↑ Kasraoui, Safaa (2 березня 2020). Morocco Records First Case of Coronavirus. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020. (англ.)
  137. ↑ Mozambique confirms first coronavirus case. National Post. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020. (англ.)
  138. ↑ Namibia Says Couple Visiting From Spain Test Positive for Virus. Bloomberg (англ.). 14 березня 2020. Архів оригіналу за 15 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  139. ↑ Shikongo, Arlana (16 березня 2020). Namibia battles coronavirus. The Namibian. с. 1. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  140. ↑ Nakale, Albertina (16 березня 2020). Corona mayhem. New Era. с. 1. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 16 березня 2020. (англ.)
  141. ↑ Ngatjiheue, Charmaine (18 березня 2020). Govt raises Covid-19 surveillance. The Namibian. с. 1. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 19 березня 2020. (англ.)
  142. ↑ Shikongo, Arlana (25 березня 2020). Partial lockdown in effect from Friday. The Namibian. с. 1. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  143. ↑ Ngutjinazo, Okeri (15 квітня 2020). Informal sector gets lifeline. The Namibian. с. 1. Архів оригіналу за 16 квітня 2020. Процитовано 15 квітня 2020. (англ.)
  144. ↑ Ngatjiheue, Charmaine (30 квітня 2020). Namibia to reopen economy ... moves to 'stage two', post-lockdown. The Namibian. с. 1. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 12 липня 2020. (англ.)
  145. ↑ Namibia has recorded its first death due to COVID-19 (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020 — через Twitter. (англ.)
  146. ↑ Amukeshe, Lazarus (8 серпня 2022). Post Covid-19 marker: Govt opens all borders. The Namibian. Архів оригіналу за 8 серпня 2022. Процитовано 17 липня 2023. (англ.)
  147. ↑ Niger announces first coronavirus case. medicalxpress.com (англ.). Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
  148. ↑ Burke, Jason; Rourke, Alison (28 лютого 2020). Nigeria confirms first coronavirus case in sub-Saharan Africa. The Guardian. ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020. (англ.)
  149. ↑ Nigeria Centre for Disease Control. ncdc.gov.ng. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 8 березня 2020. (англ.)
  150. ↑ а б Breaking: Deadly Coronavirus confirmed in Lagos, Nigeria at last. 25 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020. (англ.)
  151. ↑ Mustapha JO, Adedokun KA, Abdullahi IN (2020). Public health preparedness towards COVID-19 outbreak in Nigeria. Asian Pacific Journal of Tropical Medicine. 13 (5): 197—198. doi:10.4103/1995-7645.279650. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 6 березня 2020.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  152. ↑ Nigeria's first coronavirus case came on flight via Istanbul, went to Ogun state: Lagos health commission. Reuters. 28 лютого 2020. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020. (англ.)
  153. ↑ NCDC Situation Report 6 March 2019 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  154. ↑ Nigerian Government Places Lock-down Measures Against COVID-19. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020. (англ.)
  155. ↑ COVID-19: Federal Government Orders Immediate Shutdown of Schools. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020. (англ.)
  156. ↑ Federal Polytechnic Nekede Dismissed Students Over COVID-19. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020. (англ.)
  157. ↑ Buhari's Chief of Staff, Abba Kyari tests Positive for Coronavirus. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  158. ↑ а б President Tests Negative, Chief of Staff Infected. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  159. ↑ Bala Mohammed, Bauchi Governor, Pests Positive for Coronavirus. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  160. ↑ COVID-19: Buhari Tests Negative. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  161. ↑ Yahaya Bello Tests Positive for Coronavirus. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  162. ↑ The Universal Church Lost A Unique Bishop. 16 грудня 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. (англ.)
  163. ↑ Rwanda confirms first case of coronavirus – health ministry. Reuters (англ.). 14 березня 2020. Архів оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  164. ↑ World News – BBC News. BBC News. Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  165. ↑ BOLETIM COVID-19 ATUALIZAÇÃO 30 de abril de 2020 (порт.). Government of Sao Tome and Principe. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 1 травня 2020 — через Facebook.
  166. ↑ Coronavirus : Le Sénégal enregistre son premier cas | Lequotidien Journal d'informations Générales. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (фр.)
  167. ↑ Protests erupt in Senegal over new Covid-19 measures. Africanews (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  168. ↑ Bonnelame, Betyme (14 березня 2020). 2 Seychellois test positive for COVID-19 as globe-sweeping virus reaches island nation. Seychelles News Agency. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020. (англ.)
  169. ↑ Seychellois man dies of COVID-19, first pandemic fatality recorded in island nation. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (англ.)
  170. ↑ а б Sierra Leone institutes additional measures in preparedness to prevent and respond to COVID-19. Relief Web. 18 березня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  171. ↑ Sierra Leone introduces a raft of measures to keep coronavirus out. Politico SL. 18 березня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  172. ↑ Sierra Leone announces year-long state of emergency despite no confirmed coronavirus. Radio France Internationale. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  173. ↑ Sierra Leone has confirmed its first case of coronavirus, president says. Reuters. 31 березня 2020. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 31 березня 2020. (англ.)
  174. ↑ Somalia, Tanzania confirm first coronavirus cases. Anadolu Agency. 16 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  175. ↑ Puntland confirms first death from COVID-19 pandemic. Radio Shabelle. Shabelle Media Network. 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021. (англ.)
  176. ↑ Somaliland Reports First COVID-19 Cases (англ.). Voice of America. 31 березня 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 1 квітня 2020.
  177. ↑ Minister Zweli Mkhize reports first case of Covid-19 Coronavirus. South African Ministry of Health. 5 березня 2020. Архів оригіналу за 9 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020. (англ.)
  178. ↑ Burke, Jason (25 березня 2020). Coronavirus cases in Africa pass 2,400 amid fears for health services. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  179. ↑ Statement by president Cyril Ramaphosa on South Africa's response to the coronavirus pandemic, Union buildings, Tshwane. SA Corona Virus Online Portal (англ.). 23 квітня 2020. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  180. ↑ President Cyril Ramaphosa: Developments in South Africa's risk-adjusted strategy to manage the spread of Coronavirus COVID-19 (англ.). Department of Health. 24 травня 2020. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  181. ↑ Coronavirus Cases Spike in South Africa and India, Exposing Inequalities in Virus Treatment. Time. Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. (англ.)
  182. ↑ COVID-19 South African coronavirus news and information portal. SA Corona Virus Online Portal (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
  183. ↑ READ: President Cyril Ramaphosa's address on containing COVID-19. ewn.co.za (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
  184. ↑ Winning, Alexander; Roelf, Wendell (9 лютого 2021). South Africa may sell AstraZeneca shots as it switches to J&J vaccine to fight variant. Yahoo! News. Reuters. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 11 лютого 2021. (англ.)
  185. ↑ Mueller, Benjamin; Robbins, Rebecca; Chutel, Lynsey (7 лютого 2021). AstraZeneca's Vaccine Does Not Work Well Against Virus Variant in South Africa. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021. (англ.)
  186. ↑ 'Can I close my eyes?' Ramaphosa has Covid-19 jab with Khayelitsha hospital staff. TimesLIVE (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
  187. ↑ South Africa approves another COVID-19 vaccine | eNCA. www.enca.com (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  188. ↑ South Africa approves another COVID-19 vaccine | eNCA. www.enca.com (англ.). Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  189. ↑ First locally made vaccines ready for rollout. TimesLIVE (англ.). Процитовано 1 травня 2021.
  190. ↑ Bhengu, Lwandile. Covid-19 vaccinations: South Africa hits the 1 million mark. News24 (англ.). Процитовано 2 червня 2021.
  191. ↑ а б President Cyril Ramaphosa: National effort to contain Coronavirus COVID-19 pandemic. Government of South Africa. 30 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021. (англ.)
  192. ↑ COVID-19 variant dominant in India detected in SA | eNCA. www.enca.com (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  193. ↑ Gale, Nileen (8 травня 2021). COVID-19 Update: New Variants Detected in South Africa. NICD (англ.). Процитовано 3 червня 2021.
  194. ↑ SA moves to stricter level 2 lockdown. BusinessLIVE (англ.). Процитовано 30 травня 2021.
  195. ↑ South Sudan confirms second Covid-19 case (англ.). Reuters. 5 квітня 2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
  196. ↑ COVID-19 confirmed in crowded UN-run camp in South Sudan. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  197. ↑ Linde, Pablo (31 січня 2020). Sanidad confirma en La Gomera el primer caso de coronavirus en España. El Pais (ісп.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020. (англ.)
  198. ↑ First confirmed coronavirus case in Spain in La Gomera, Canary Islands. Outbreak News Today. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020. (англ.)
  199. ↑ а б Ministerio de Sanidad, Consumo y Bienestar Social – Profesionales – Teléfonos de información – Coronavirus. mscbs.gob.es. Архів оригіналу за 4 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020. (ісп.)
  200. ↑ COVID 19 en Melilla: 6 675 casos acumulados a día 16/02/2021. x-y.es (ісп.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 17 лютого 2021.
  201. ↑ Sudan Reports First Coronavirus Case. The New York Times. Reuters. 13 березня 2020. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. (англ.)
  202. ↑ Surge in deaths in North Darfur raises fears of disastrous Covid-19 outbreak. The Guardian (англ.). 29 травня 2020. Архів оригіналу за 29 травня 2020. Процитовано 29 травня 2020. (англ.)
  203. ↑ Tanzanian doctors sound alarm over hidden coronavirus cases. The New Humanitarian (англ.). 14 травня 2020. Архів оригіналу за 21 травня 2020.
  204. ↑ Tanzania opposition angry over no coronavirus update in two weeks (англ.). Al Jazeera. 13 травня 2020. Архів оригіналу за 21 травня 2020.
  205. ↑ Covid-19: Tanzania has no vaccination plan, minister says. BBC News. Yahoo! News. 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021. (англ.)
  206. ↑ Zanzibar's vice president dies after suffering Covid. Yahoo! News. Agence France-Presse. 17 лютого 2021. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 17 лютого 2021. (англ.)
  207. ↑ Roussi, Antoaneta (1 квітня 2021). Tanzanian doctors pin hopes on new president for COVID turnaround (англ.). Al Jazeera. Процитовано 1 квітня 2021.
  208. ↑ Togo confirms first case of coronavirus. Reuters. 6 березня 2020. Архів оригіналу за 6 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020. (англ.)
  209. ↑ Togo Coronavirus: 5,953 Cases and 81 Deaths – Worldometer. worldometers.info (англ.). Worldmeters. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
  210. ↑ Italian returnee confirmed Tunisia's first coronavirus case. 2 березня 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 6 березня 2020. (англ.)
  211. ↑ Gafsa-COVID-19: legal action taken after two cases fail to comply with home-confinement measures. TAP. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 15 березня 2020. (англ.)
  212. ↑ Twitter. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020 — через Twitter. (англ.)
  213. ↑ Results of COVID-19 tests done on 23 July 2020 | 10 new confirmed cases. Cumulative confirmed cases of Ugandans to-date: 1,089 | COVID-19 Ugandan recoveries to-date: 975 | COVID-19 deaths to-date: 01 #STAYSAFEUG (англ.). Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020 — через Twitter.
  214. ↑ Three Possible COVID-19 Cases Identified – Ascension Island Government (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 15 березня 2021.
  215. ↑ COVID-19 Results Negative – Ascension Island Government (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 15 березня 2021.
  216. ↑ Travel Restrictions in response to the COVID−19 virus (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  217. ↑ Coronavirus (Covid-19): Live Q&A. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (англ.)
  218. ↑ Grundy, Richard (16 березня 2020). Tristan da Cunha Government News: Island Council takes steps to protect island from coronavirus. tristandc.com. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  219. ↑ COVID-19 Response Level Escalated to Level 2 RED – Ascension Island Government (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  220. ↑ COVID-19 Response Level Reduced to Level 1 AMBER – Ascension Island Government (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  221. ↑ COVID-19 Response Level Escalated to Level 2 RED – Ascension Island Government (англ.). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  222. ↑ COVID-19 Response Level Reduced to Level 1 AMBER – Ascension Island Government (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  223. ↑ COVID-19 Response Level Escalated to Level 2 RED – Ascension Island Government (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  224. ↑ COVID-19 Response Level Reduced to Level 1 AMBER – Ascension Island Government (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  225. ↑ Arriving Passenger Tests Positive for COVID-19. St Helena Government (англ.). 26 березня 2021. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  226. ↑ Update - Arriving Passenger Tests Positive for COVID-19 - Risk to the Community Remains Very Low. St Helena Government (англ.). 29 березня 2021. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  227. ↑ FISHING VESSEL RAMSES DOUS UPDATE. Facebook. St Helena Government. 27 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  228. ↑ Regular Updates by MINURSO on Covid-19. United Nations Mission for the Referendum in Western Sahara. 9 квітня 2020. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 9 квітня 2020. (англ.)
  229. ↑ Coronavirus – African Union Member States (55) reporting COVID-19 cases (811,260) deaths (17,105), and recoveries (463,156). Africa Newsroom. 25 липня 2020. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020. (англ.)
  230. ↑ Zambia Confirms 2 Covid-19 cases. News Diggers. 18 березня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020. (англ.)
  231. ↑ Zambia confirms third coronavirus case. News Diggers. 22 березня 2020. Архів оригіналу за 22 March 2020. Процитовано 22 березня 2020. (англ.)
  232. ↑ Lungu's full address: Zambia confirms 12 COVID-19 cases as lock down looms. News Diggers. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020. (англ.)
  233. ↑ Government shuts all schools to prevent COVID-19 outbreak. News Diggers. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка) (англ.)
  234. ↑ Zambia's vice president tests positive for COVID-19. Reuters. 19 серпня 2020. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 24 серпня 2020. (англ.)
  235. ↑ Zimbabwe, Namibia Declare National Emergencies Over Virus. Bloomberg. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  236. ↑ Zimbabwe's President declares COVID-19 a national disaster. Xinhua News Agency. 17 березня 2020. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  237. ↑ Zimbabwe, Namibia Declare National Emergencies Over Virus. Gulf News. 15 березня 2020. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 17 березня 2020. (англ.)
  238. ↑ Marsh KR, Quinn B, Perraudin F, Farrer M, Greenfield P, Cowie S, Wintour P, Wintour P, Willsher K (20 березня 2020). Coronavirus live updates: global cases top quarter of a million, as Italy sees biggest daily rise in deaths. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 20 березня 2020. {{cite web}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  239. ↑ Zimbabwe arrests 100,000 for Covid-19 'breaches'. BBC News. 19 липня 2020. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 19 липня 2020. (англ.)
  240. ↑ York, Geoffrey (5 серпня 2021). Mounting desperation in Africa as COVID-19 vaccine shortage persists. The Globe and Mail. Harare and Johannesburg. Процитовано 5 серпня 2021. (англ.)
  241. ↑ Visiting | British Indian Ocean Territory. Biot.gov.io. Архів оригіналу за 1 серпня 2019. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  242. ↑ Coronavirus – British Indian Ocean Territory travel advice. GOV.UK. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020. (англ.)
  243. ↑ Less than 10% of African countries to hit key COVID-19 vaccination goal. WHO | Regional Office for Africa (англ.). Процитовано 6 грудня 2021.
  244. ↑ Chutel, Lynsey (30 вересня 2021). Most African countries missed a target to vaccinate 10 percent of their people. The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 грудня 2021.
  245. ↑ Only 5 African nations set to hit year-end COVID-19 vaccination goal. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. (англ.)
  246. ↑ Bank, European Investment (18 листопада 2021). Finance in Africa: for green, smart and inclusive private sector development (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5063-0.
  247. ↑ Bank, European Investment (27 січня 2022). EIB Activity Report 2021 (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5108-8.
  248. ↑ Press corner. European Commission - European Commission (англ.). Процитовано 11 травня 2022.
  249. ↑ Outbreak brief 77: Coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic. Africa CDC. 6 липня 2021. с. 10. Процитовано 20 липня 2021. (англ.)
  250. ↑ NaCOVERC's attention has been drawn to a BBC report suggesting that nine (9) African countries including Sierra Leone have destroyed a total of 450,000 COVID-19 vaccines. Ministry of Health and Sanitation. 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021. (англ.)
  251. ↑ Jerving, Sara (15 липня 2021). African nations have destroyed 450,000 expired COVID-19 vaccine doses. Devex. Процитовано 19 липня 2021. (англ.)
  252. ↑ Press corner. European Commission - European Commission (англ.). Процитовано 6 грудня 2021.
  253. ↑ Senegal to build COVID-19 vaccine plant in bid to expand African access. Reuters (англ.). 9 липня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  254. ↑ Senegal plans 'Africa's first' Covid-19 vaccine manufacturing hub. African Business (англ.). 16 липня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  255. ↑ Bank, European Investment (27 січня 2022). EIB Activity Report 2021 (англ.). European Investment Bank. ISBN 978-92-861-5108-8.
  256. ↑ Belgium: EIB boosts innovative biotech company Univercells with €30 million of European financing to support COVID-19-related projects. European Investment Bank (англ.). Процитовано 11 травня 2022.
  257. ↑ EU Vaccines Strategy. (англ.)
  258. ↑ Belgium: EIB boosts innovative biotech company Univercells with €30 million of European financing to support COVID-19-related projects. www.univercells.com (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  259. ↑ а б в г African Countries Respond Quickly To Spread Of COVID-19 (англ.). NPR. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  260. ↑ Dahir, Abdi Latif (29 червня 2020). Coronavirus Is Battering Africa's Growing Middle Class. The New York Times. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 14 серпня 2020. (англ.)
  261. ↑ Disruptions from COVID-19 in sub-Saharan Africa will have substantial health consequences. News (англ.). 24 червня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  262. ↑ а б в Finance in Africa: for green, smart and inclusive private sector development. European Investment Bank (англ.). Процитовано 6 грудня 2021.
  263. ↑ New EIB study on banking in Africa: delivering on financial inclusion, supporting financial stability. European Investment Bank (англ.). Процитовано 20 грудня 2021.
  264. ↑ Zimbabwe - Enterprise Survey Follow-up on COVID-19 2020, Round 1. microdata.worldbank.org. Процитовано 20 грудня 2021. (англ.)
  265. ↑ Maclean, Ruth; Marks, Simon (18 квітня 2020). 10 African Countries Have No Ventilators. That's Only Part of the Problem. The New York Times. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 20 квітня 2020. (англ.)
  266. ↑ Burke, Jason (26 квітня 2020). 'It's just beginning here': Africa turns to testing as pandemic grips the continent. The Observer (англ.). ISSN 0029-7712. Архів оригіналу за 26 квітня2020. Процитовано 26 квітня 2020. (англ.)
  267. ↑ а б Here are the African countries with confirmed coronavirus cases. CNN. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020. (англ.)
  268. ↑ Moore, Jina (15 травня 2020). What African Nations Are Teaching the West About Fighting the Coronavirus. The New Yorker (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2020.
  269. ↑ а б в г д е Ihekweazu C, Agogo E (травень 2020). Africa's response to COVID-19. BMC Medicine. 18 (1): 151. doi:10.1186/s12916-020-01622-w. PMC 7242094. PMID 32438912.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  270. ↑ Should African countries embrace Ghana's Covid-19 'pooled testing'?. Myjoyonline. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 17 листопада 2020. (англ.)
  271. ↑ Rashid, Zaheena; Gadzo, Mersiha; Stepansky, Joseph (7 травня 2020). Coronavirus could kill 190,000 in Africa, WHO warns: Live updates. Al Jazeera. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 7 травня 2020. (англ.)
  272. ↑ COVID-19 Africa Open Data. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020. (англ.)
  273. ↑ Cédric Moro, Administrator of CoViD19-F-CIC: "As a Senegalese, I must participate in African resilience in the face of Coronavirus. Dakaractu. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 16 листопада 2020. (фр.)
  274. ↑ Anna, Cara (10 грудня 2020). African health official blasts 'terrible' vaccine inequality. AP NEWS. Associated Press. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020. (англ.)
  275. ↑ Playing Politics with Poverty: Sisi's COVID-19 Vaccine Strategy. Carnegie Endowment for International Peace. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021. (англ.)
  276. ↑ The territorial impact of COVID-19: Managing the crisis and recovery across levels of government. OECD (англ.). Процитовано 6 грудня 2021.
  277. ↑ Press Releases. African Development Bank - Building today, a better Africa tomorrow (англ.). Процитовано 6 грудня 2021.
  278. ↑ COVID-19 crisis threatens Sustainable Development Goals financing - OECD. www.oecd.org. Процитовано 6 грудня 2021. (англ.)
  279. ↑ Launch of the 2021 Global Outlook on Financing for Sustainable Development - OECD. www.oecd.org. Процитовано 6 грудня 2021. (англ.)
  280. ↑ Reignite investment in developing countries for a sustainable COVID-19 recovery, leaders say | UNCTAD. unctad.org. Процитовано 6 грудня 2021. (англ.)
  281. ↑ COVID-19 for Africa: Lockdown exit strategies | United Nations Economic Commission for Africa. www.uneca.org. Процитовано 1 серпня 2021. (англ.)
  282. ↑ Picheta, Rob. Coronavirus pandemic will cause global famines of 'biblical proportions,' UN warns. CNN. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 13 липня 2020. (англ.)
  283. ↑ UN Sees Africa Sliding Into Recession Without Debt-Service Help (англ.). Bloomberg L.P. 24 березня 2020. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  284. ↑ а б UN, news organizations and artists fight against COVID-19 fake news. Africa Renewal Magazine. United Nations. 30 липня 2020. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020. (англ.)
  285. ↑ Philippe Perdrix et Romain Grandjean : face à la crise, "une information fiable permet de prendre les mesures adéquates et efficaces". Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020. (фр.)
  286. ↑ Yellinek, Roie (2021). Questions on Public Policy and Trust during Covid-19 in the Middle East and North Africa. Middle East Policy (англ.). 28 (2): 48—56. doi:10.1111/mepo.12568. ISSN 1475-4967. S2CID 240189103.
  287. ↑ Gaobotse, Goabaone; Ogbaga, Chukwuma C. (серпень 2022). Covid-19 in Africa: new opportunities created. Ethics, Medicine and Public Health. 24: 100832. doi:10.1016/j.jemep.2022.100832. PMC 9411132. (англ.)
  288. ↑ Ihekweazu, Chikwe; Agogo, Emmanuel (грудня 2020). Africa's response to COVID-19. BMC Medicine. 18 (1): 151. doi:10.1186/s12916-020-01622-w.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коронавірусна_хвороба_2019_в_Африці&oldid=43573448